«…Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей». (Мати) · «…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини». (Толя) · «…Судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди». (Ванька) · «…Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. …Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку». (Директор школи) · «Там такий задавака. Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою». (Федько) · «…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні». (Домна Данилівна) · «Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо «задовільно», то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо». (Вчитель фізики Юрій Сергійович) · «…Відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря…» (Василь Гаврильченко) · «Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька». (Анжеліка Михайлівна) · «Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги». (Кім) · «В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого». (Марія Федорівна) · «Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий…— середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима». (Михайло Семенович)
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року у місті Києв, у родині відомого письменника Михайла Стельмаха. Коли сам став писати, то ще довго на запитання, чи не син він того самого Стельмаха, відповідав “ні”. Бо вважав, що хвалитися батьком негоже. По смерті батьків не взяв собі нічого з майна, окрім письмового столу Стельмаха-старшого. За цим самим столом він і працював. З дитинства Ярослав захоплювався іноземними мовами, спортом та музикою. Займався професійно плаванням, потім гімнастикою, здобув навіть спортивні розряди з боксу і вільної боротьби. Віртуозно володів грою на фортепіано та любив гітару. Зі шкільних лав почав вивчати англійську мову та займатись перекладом У 1973 року в Київському інституті іноземних мов познайомився на кафедрі іноземних мов з своєю майбутньою дружиною Людмилою. Вона також закінчила той самий інститут, але на дев’ять років раніше. А вже через два роки вони одружилися. Спільних дітей у подружжя не було. Виховували сина Олексія Людмили від першого шлюбу. Він був рідкісно вільною людиною й не потребував демонстративності. У 1975 році у світ вийшла перша його книжка – це збірка оповідань під назвою «Манок». Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» У 1978 році Ярослава Стельмаха було прийнято до Спілки письменників України В 1999 році його назвали кращим драматургом року 4 серпня 2001 Ярослав Михайлович Стельмах підписавши для улюбленої внучки Зої власну книжку під назвою «Голодний, злий і дуже небезпечний», поїхав на дачу під Київом. Але в дорозі загинув в автокатастрофі на трасі під Борисполем. У нього просто за кермом перестало працювати серце. Похований письменник на Байковому кладовищі поряд із своїм батьком.
Біла ворона означае <span> — про людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи своїм зовнішнім виглядом</span>
<span>Цвітуть деякі види верби ранньою весною до розпускання листя, інші – на початку літа, одночасно з появою листя або навіть пізніше. Квітки одностатеві, досить дрібні і непримітні; тільки завдяки тому, що вони зібрані в густі суцвіття (котики), віднайти їх неважко, а у верби, яка цвіте до появи листя, суцвіття дуже помітні. Пухнасті білі котики верби відомі кожному; завдяки їм гілки верби беруть участь у церковній церемонії на вербну неділю замість пальмового листя. Котики одностатеві: лише з чоловічими або лише з жіночими квітками.</span>
Вовки - це тварини, які пристосовані до полювання на великих копитних тварин, але харчуються не тільки м'ясом цих тварин. Вони ловлять мишей і щурів, зайців і білок, жаб і ящірок.
Життя у зграї і виття - найхарактерніші особливості вовка.Вони відрізняють його від багатьох інших ссавців і додають неповторність його біологічному вигляду. Зграя являє собою родинну групу, що складається з різновікових тварин, спільно використовують територію. Зазвичай зграя складається з батьків, прибулих (виводка цього року) і переярки (звірів, які не досягли статевої зрілості). Але дуже часто в неї входять і кілька дорослих тварин, мабуть, не беруть участі в розмноженні.
Основна перевага стайного способу життя вовків зоологи пов'язують з полюванням на крупних копитних.
Але вовки лише вбивають лисиць, залишаючи на місці, і дуже рідко з'їдають. Цю незрозумілу особливість поведінки хижака відзначали багато зоологів.
І все ж вовк представляє небезпеки для людини. Особливо небезпечні хворі на сказ звірі, які втрачають страх перед людиною.