В Сороки было семеро детей. Прилетела она домой, а дети кричат:
- Есть хотим!
- Подождите, дорогие, я вам каши наварю.
Наварила Сорока гречневой каши. Пахнет каша, вплоть слюнки у деток течет. Наложила иметь каши в семь тарелочек, дала детям ложечки, едят дети, молчат. А Сорока сидит у стола, ей не хватило каши, всю отдала детям.
- Пусть едят, чтобы не были голодны, а я полечу и что-то себе есть найду.
Префікс (до) ,корінь(каз),закінчення(и)
Коли я була зовсiм малою крихiткою менi усе дозволяли я була дуже розумною дитиною ! Усi казали "яка мала ,яка красива ",а моя мати у вiдповiдь казала так моя дитинка найкраща,найласкавiша, румна донечка!
Коли я пiдросла я стала ще красивiшою дiвчинкою . Коли я пiшла до садочку у своiй групi я була сама популярна дитина. I закiншила также!
А ягідки на морозі солодкі-солодкі,
Мов цукерки,заховані в снігову обгортку.
Є птахам чим ласувати у зимову днину,
Бо їх щедро пригощає ними горобина.
Не страшні тепер мороз їм,холодний вітрисько,
Дякують пернаті щиро,кланяються низько.
Зможуть вони,співаючи до весни чекати,
<span> Їм у цьому допоможе горобина-мати.</span><span>
Мов цукерки,заховані в снігову обгортку.</span> Є птахам чим ласувати у зимову днину,
Бо їх щедро пригощає ними горобина.
Не страшні тепер мороз їм,холодний вітрисько,
Дякують пернаті щиро,кланяються низько.
Зможуть вони,співаючи до весни чекати,
Їм у цьому допоможе горобина-мати.