З ким поведешся, від того й наберешся. Сергійко й Данилко товаришували з першого класу. Разом часто готували уроки, разом гралися, разом ходили у секцію з баскетболу.
У п’ятому класі дружба хлопців стала ще міцнішою після того, як Данилко заступився за Сергійка перед задерикуватим старшокласником. Та ось із Сергійком щось трапилося. Він став уникати Данилка, казав, що дуже зайнятий, не виходив гуляти у двір із дітьми. І вчитися почав гірше, і нечемно поводитися з учителями та однокласниками. Данилка це дивувало і непокоїло. Та одного разу він випадково побачив Сергійка за рогом школи у компанії того самого розбишакуватого старшокласника, та ще й із цигаркою в руках. «Так он воно що! — подумав Данилко.— Недарма ж говорять, що з ким поведешся, від того й наберешся». І вирішив, що неодмінно серйозно поговорить із Сергійком і порадить йому уникати таких «друзів».
Ktutylf [j[ kjd yf ehfbycrjv [jks
Перевелюди на русский, а то непонятно
http://dovidka.biz.ua/galuna-laluna-abo-ivan-sila-na-ostrovi-shhastya-korotkiy-zmist/<span> </span>
Була зима. Двоє братів пішли гуляти до лісу.
Сашко узяв санки і покликав молодшого брата Климка. Коли вони прийшли до лісу Сашко взяв сани і пішов на гірку а Климко вирішив не йти за ним, а піти до замерзлого озера. Коли він повертався до брата то зрозумів що заблукав. Помітивши що Климкв нема Сашко пішов його шукати але все було марно і він побіг у село по допомогу. Тим часом Климко бродив лісом намагаючись вийти у село але нічого не виходило. Він йшов і йшов і побачиі перед собою чудову картину. сніг на деревах виблискував ніби коштовне квміння, по снігу у пошуквх їжі стрибали горобці і синички. На гілках поваленого дерева Клим побачив білочку, він підійшов до неї і дістав із кишені три горіхи і прстягнув їй. Вона принюхалась, вихватила горіхи і побігла у дупло. В одну мить Климко посув голос діда Петра, він обернувся і бобачивши діда побіг до нього. Коли Клим повернувся всі зраділи, а за вечерею розповів про свої пригоди