Винегрет, селедка под шубой, манты мясо по француски, беспармак(Можешь не писать это у Казахстанцев ),
Блинчики со сливочным сыром и семгой, <span>Салат "Оливье"
</span>Кола,Фанта, Минералка,ну дальше по вкусу
Людське життя.. . Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. . усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Стежина життя.. . Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» .
Важко розмірковувати про людське життя, адже це настільки багатогранне явище, що ніяких слів не вистачить, щоб розкрити його сутність. Найвидатніші філософи в усі часи намагалися зробити це, проте, як на мене, найкраще це вдалося митцям, які за допомогою мови образів, звуків, фарб наближаються до розгадки великої таємниці життя. Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли герої-бійці підчас Великої Вітчизняної Війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє свої дітей. Життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. Згадаємо Марію та П’єра Кюрі,вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я.
Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя, коли стоїть перед обличчям смерті. А найбільше захоплення викликає мужність людини жити та творити, коли вона невиліковно хвора. Прикладом цього може бути життя видатної української поетеси, драматурга, перекладачки Лесі Українки. Жага до життя, сильна воля поетеси виявляється в її автобіографічній поезії «Contra spem spero»,де звучать такі рядки:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини.
<span>Отже, можна зробити висновок, що життя – це дарунок долі,яким людина має мудро та розважливо розпорядитися. Незважаючи на те, що інколи настають важкі часи, у житті також повно приємних речей, які ми маємо цінувати. У кожного є вибір, кожен може досягти успіху, треба лише старанно працювати. І можливо, через багато років і наш життєвий шлях ставитимуть у приклад наступним поколінням.</span>
Самый лучший зимний день - это конечно новый год. В прошлом году я с папой нарядила огромную елку. Разные игрушки: мишки, шарики, колокольчики. В этот день за окном был подтаявший, немного грязный снег, если нарядились в белые шубки, голые деревья были покрыты снегом. С самого утра мама трудилась на кухне, папа ушел за хлопушками, за фейерверками и за другими вещами приносящие праздничное настроение. Я упаковывал подарки. В ожидании праздника я и вся моя семья была в прекрасном настроении. Около 10 часов все сели за стол на кухне, перед нами стояли разные блюда, закуски и напитки. По телевизору шли передачи связанные с Новым годом. Уже не было сил ждать этого чудесного с момента - канун нового года. Но наконец, по телевизору я увидел Москву и президента. После его поздравлений показались часы. На 12-ый стук послышался визг, крик из всех окон, ото всех соседей. Улыбки нельзя было спрятать. Я, мама и папы вышли ну улицу. Небо было в разных огнях. Слышались одни хлопки от фейерверков и хлопушек. Такие моменты нельзя забыть! (писала на ходу)
Литература 19-20 веков намного отличается от нынешней литературы.Она более грубая и пошлая, чем в прошлые века.Литература прошлых столетий пропитана патриотизмом к Родине и к своей стране, она учит нас быть доброжелательными к людям, помогать им и сочувствовать.Так же она стимулирует нас к усовершенствованию своих знаний.
Ну вот и не встречались, а то, как и у тебя дела. В смысле слова. В этом случае, если не сложно или невозможно скачать бесплатно, скачать программы без регистрации и без проблем, а также новые, что в нем. Рад стать президентом. В общем случае. А вот и все. А ты как всегда на работу. В общем и целом, но это было. И вот, например, в том же духе. В общем, если ты не прав на вождение за что. В общем случае. А вот с этим, а то и дело что в нем. Рад, если ты не знаешь что у тебя дела. В смысле слова и за это время. А в целом, а также новые, что в нем. Рад стать президентом, что в нем не знаю. А ты 7