Сьогодні листоноша приніс пенсію для моєї бабусі. <span>Щодня </span>листоноша <span>долає великі відстані доставляючи газети, листи, грошові перекази.</span>
1.Хлопчик - він. 2.Вчителька - вона. 3.Будинки - вони.
Діалог матері та сина:
-Добрий ранок синку!
- Доброго ранку.
-Чому ти без настрію?
-Мамо можна я не піду сьогодні до школи?
- Чому?
- Мені там зовсім не подобається?
- Чому? Тебе хтось ображає?
-Ні. Мені скучно.
-Синку завали собі друзів. Ти ж тільки у першому класі.
-Само, а якщо зі мною ніхто дружити не буде?
-Чому? Будуть.
Прийшовши зі школи хлопчик радісний поділився з мамою проведенним днем у школі:
- Само дякую тобі велике.
- За шо?
-За те, що підказала мені друзів мені знайти.
-Бачиш як ти швидко друзів знайшов, тож просто завжди вірь у себе і свої можливості. Ти все зможеш.
Очіпок,ґаздою,веснів в,акордились, рамена,звізди,кіномейкера,сивий оселедець,бадилля,ланітах,спінер.
Мій котик
<span>
Я дуже люблю тваринок. Якось, повертаючись зі школи, побачила на подвір'ї гарного пухнастого котика і взяла його додому.
Вушка
в мого улюбленця завжди розкішні, проте насторожені. Мають вони форму
трикутника. Якого кольору очі? Зелені, лагідні. У мене таке враження, що
котик Васько завжди підсміюється — така у нього хитрувата мордочка.
А
як приємно його гладити! Шерсть у хитрунчика блискуча, пухнаста,
темно-сірого кольору. На грудях та вушках білі плямочки. Лапки у котика
м'якенькі, схожі на подушечки. Хвостик пухнастенький, інколи закручений
бубликом.
Васько любить гратися будь-чим, а найбільше — м'ячиком. Влітку гріється на сонечку на подвір'ї, а взимку — біля пічки.
Я
люблю тримати його на колінах і розмовляти з ним. Здається, він усе
розуміє. І якщо я йому жаліюсь, горнеться до мене і лиже руки.</span>