епітети - шепіт трав голублячий, іду зворушений
поріняння - купаючи мене, мов ластівку; ген неба край - як золото; ріка мов золото-поколото; ріка, як музика
метафори: гаї шумлять; хмарки біжать; дзвін гуде; думки пряде; шепіт трав; мріє гай; горить-тремтить ріка
Збадьоритися,переселитися,заселитися
Ответ:
Объяснение:
Минулого тижня ми з класом ходили до лісу. В похід пішли всі, за винятком Петренко Микити (додаток), який трохи прохворів. Ми ходили лісом та дивувались красі природи. Все було чарівним та дихало життям. Внизу, біля підніжжя гори (обставина), ми й почали свою маленьку мандрівку. Над горою висіли низько білі, аж прозорі (означення), хмарки.
Співали пташечки, у траві цвірінькали жучки, весело гуділи бджоли. Ми розглядали кожну травинку, квіточку, гілочку дерева. Все видавалось самобутнім, гармонійним та прекрасним, окрім сміття (додаток). Мені стало соромно за людей, які не шанують красу природи, засмічують її. Природа - наше все, то ж давайте берегти її !
Від'їж-джа-ти (чёрточки означают места переносов)
Знання людині потрібні для розширення й світогляду.Саме знання допомагає людині жити та розвиватися як особистості.А й справді,знання-це сила,яка допомагає відчіняти двері будь-куди,тобто можливості.Але людина,яка не прагне до пізнання,ніколи не побачить всю красу та величь світу,не зможе відчути їх на собі.Ми вживаємо їжу для підтримання гарного самопочуття та одержання енергії.Знання ж -це живлення для нашого мозку та наших думок.І,як і їжу,їх необхідно постійно добувати.Ти і тільки ти обираєш для себе шлях,по якому йти.Знання допомагають людині дістатись свого джерела,а не насолоджуваться чужим.