Українська душа багата скарбами, але найголовніше з них - це воля до боротьби. Я оцінила для себе той факт, що автор в своєму оповіді заохочує такі якості людської душі, як доброта, цілеспрямованість, відданість, сміливість і відсутність жадібності. Степан відмовився одружитися на Господині Мідної гори тому, що у нього була наречена - сирітка Настенька. Він її дуже любив і не хотів зробити дівчині боляче. Адже у неї нікого не було. За це Господиня Мідної гори віддячила Степана. Вона оцінила його вищі людські якості і на знак вдячності
дала йому малахітову шкатулку з різними багатими прикрасами. І хоч кінець цього чудового, на мій погляд, твори дуже сумний, воно все одно назавжди запало в мою душу. Сказ Бажова вчить людей зберігати в собі вищі людські цінності, бути відданим і не йти на поводу у знаті.
Поноч.., , до реч.., утрич.. , заввишк.., заоч.., опівноч.., укуп.., напівдороз.., навік.., по-вовч.., навесн.., удвіч.. , у віч
ИвановичИ [7]
Поночі, до речі, утричі, заввишки, заочі, опівночі, укупі, напівдорозі, навіки, по-вовчи, навесні, удвічі, у вічі, сьогодні, безвісти, по-ведмежи, удвічі, навтіки, навскоки, настільки, заради, докупи, навкруги, насподі, нахильці, інколи, анітрохи, зовні, мовчки, по-китайськи.
<span>Рибка-риба, вудка-вудочка, горобці-горобець, важко-важити,
солодкий-солодощі, гризти-гризун, зубки-зуби, сережки-сережечки.
</span>
Ні Богу свічка, ні чортові кочерга - Нічим не примітна, посередня людина; Нема ніякої користі, толку.
<span>Ух, як піднімається вітер! </span><span>Які темні важкі хмари йдуть зі сходу! </span><span>Чути грім.</span><span>Блискавки на горизонті б'ють прямо в землю. </span><span>Йде гроза. </span><span>Грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати. </span><span>Вітер посилився. </span><span>Дерева гнутися.</span><span>Починає темніти, хмари закривають сонце. </span><span>Гуркіт грому і через кілька секунд починають виблискувати блискавки. </span><span>Ще один гуркіт грому і пішов сильний дощ.</span><span>Блискавки ще більше почали виблискувати з усіх сторін.
</span><span>Бах! </span><span>Блискавка вдарила в старий високий дуб. </span><span>Він затріщав, але зумів встояти.</span><span>Скільки століть він переживає такі грози. </span><span>Молоденькі берізки гнутися до самої землі. </span><span>Вітер так хоче показати влада над ними. </span><span>Важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони з собою? </span><span>Ще один гуркіт грому і пішов град.</span><span>Великі крижини почали падати з неба. </span><span>Під таким градом ніхто не встоїть.
</span><span>Пару хвилин і град припинився, затих і вітер, наче зрозумів, що тут він безсилий і вирішив здатися. </span><span>Важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись вдосталь, вирішили відпочити. </span><span>Але вони ще сюди обов'язково повернутися.
</span><span>Засяяло сонце, а на горизонті з'явилася веселка. </span><span>Веселка сповістила про те, що буря пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві і теплих калюжах. </span><span>Ах, як свіжо і легко дихається після грози. </span><span>Земля вмилася, стала чистіше і світліше</span>