<span>Для своєї картини С.
Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї
простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені
яскравими барвами.
У центрі картини — воли, які пасуться
на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким
спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний
символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план,
висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і
сильна тварина супроводжувала селянина від колиски до домовини.
<span>Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.
</span></span>
Скажите пож-та это какой предмет,у меня, что-то телефон тупит.
Революція в Україні.
Веселі вечорниці.
Сьогодні я була(був) на сцени
МАЛЕНЬКИЙ ПАТРІОТ<span> (віршована розповідь)
Приятелька з Криму, сміючись крізь сльози, розповіла
мені про цей випадок з її онуком...
Прислали рознарядки, протоколи –
у Сімферополі провести конкурс в школах,
бо "Президенту знать необходимо,
как видят деточки освобожденье Крыма.
И основная часть сего момента –
рисунки все доставят Президенту!"
Учителька проходить між рядами –
вдоволено усміхнені уста –
"Yes! Перше місцечко за нами!!!"
І впевнена Марьванна неспроста,
бо всіх перемогти Сашко спроможний,
цей учень – від народження художник.
Години дві трудились залюбки
і ось здають малюнки малюки...
Поблідлій вчительці Сашко здає картину:
"Вот, Марьиванна, освобожденье Крыма..."
Усе прекрасно: танки, зброя, наступ,
крізь дим ледь світить сонечко згори...
Та вчительку вхопив сердечний приступ:
на танках – УКРАЇНСЬКІ ПРАПОРИ!!!
Сашко з патріотичної родини,
то ж так він уявив "освобожденье Крыма".
Його до сліз дове́ли. Всі клеймили,
кричала вчителька дитині: "Ідіот!"...
Лиш вдома бабця з дідом прихистили:
"Ти – молодець! Ти – справжній ПАТРІОТ!"</span>