1. Працьовитий селянин
2.Івоніка — уособлення цінностей народної моралі.
3. Люблячий батько
4 .Івоніка Федорчук є взірцем християнської добропорядності.
5. Зовнішність і характер: "Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…";"...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..."
6. Сталення до землі: в<span>ін її дуже любить, увесь час подумки розмовляє з нею.</span>
Віра в казки і чарівних героїв допомагає дітям розвивати фантазію. Пам'ятаєте, як в дитинстві ми уявляли себе в ролі принцеси або всемогутнього чаклуна з останньої почутою казки? Думали про те, які б три бажання загадали, фантазували, як виглядає будинок Діда Мороза на Північному полюсі, вірили, що коли ми спимо, наші іграшки прокидаються і починають жити своїм життям. Саме завдяки фантазіям дитина розвиває творче мислення, вчиться вигадувати щось нове. Згодом це стане в нагоді в будь-якій області життя.
Ці дорослі лохи ти сам думай ти лохозавр вонючий хахаххаахха
А не легче спросить инет?Если это поможет:
<span>Максим і
Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у
дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності,
сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання
повнокровного життя). Ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним
життєвим принципам.</span><span><span>Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу,
славний молодець … Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене
самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!» Даючи устами ворога таку високу оцінку вчинків Максима, І. Франко ще більше героїзує цей образ</span>.</span><span><span><span><span>
Максим
</span><span>
Тугар Вовк
</span></span><span><span>- визнання рівності між людьми;
- найвищий ідеал — влада громади;
- любов до рідної землі;
- вірність давнім звичаям;
- чесність і відвертість;
- справедливість.</span><span>- почуття своєї вищості, зарозумілість;
- найвищий ідеал влада власника;
- відсутність почуття патріотизму;
- зневага до народних звичаїв, віри;
-підступність і хитрість;
-жорстокість.</span></span></span></span>
Письменник однозначно засуджує Тугара Вовка, поступово розкриваючи
усі сторони його вдачі та причини злочину. Вже на початку повісті
Франко, нагнітаючи негативні риси зовнішності й характеру, викликає в
читача відразу до персонажа:
«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим
чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських
медведів, яких їхав воювати».
<span>Прізвище Вовк повністю імпонувало його вовчій натурі. Авторська
характеристика Тугара Вовка підсилюється його самохарактеристикою.
Погрожуючи в думках тухольцям, він говорить: «Але постійте, ви, хамове
плем’я, пізнаєте ви, з ким маєте діло! Тугар Вовк — се не тухольський
вовк, він і тухольським медведям зуміє показати «зуби». Зрадника,
підкреслює Франко, завжди чекає ганебний кінець.</span>
Залишитися бeз коня й шаблі