Кожа у птиц сухая, тонкая. ПОКРЫТА ПЕРЬЯМИ. пЕрьевой покров отличает птиц от всех других животных.Пресмыкающиеся -животные с сухой ороговевшей кожей. ПОКРЫТОЙ ЧЕШУЕЙ ИЛИ ЩИТКАМИ. Из вышесказанного можно сделать вывод, что покрывы тела зависят от уровня организации и среды обитания животных
М.Шлейден сделал свои открытия в "ЦИТОЛОГИИ"
<span>Скелет людини подібний за будовою до скелета ссавців. Однак у ході еволюції в його будові з'явилися специфічні особливості, пов'язані з прямоходінням, використанням верхніх кінцівок—рук, як знарядь праці, а також з прогресивним розвитком головного мозку. Тіло людини займає вертикальне положення і спирається тільки на нижні кінцівки. Хребет має 4 вигини: два вперед — шийний і поперековий, і два назад — грудний і крижовий. Завдяки цим вигинам хребет набув S-подібної форми, що забезпечило його пружність при ходьбі та пом'якшило поштовхи тіла. Тіла хребців збільшились за розмірами та масою, починаючи від шийного і закінчуючи крижовим відділом. Це пов'язано зі збільшенням навантаження на нижні відділи хребта. Вертикальне положення тіла, при якому внутрішні органи тиснуть своєю вагою в напрямку, протилежному грудині, привело до розвитку плоскої та широкої грудної клітки. Одна з найхарактерніших рис скелета людини — будова руки, що стала органом праці. Прогресивного розвитку зазнав перший великий палець, протиставлений іншим, а також диференціювання рухів пальців. За допомогою кисті руки людина виконує різні дії — від найточніших маніпуляцій до сильних захватів.Пояс нижніх кінцівок людини широкий, чашоподібний. Він є опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Кістки нижніх кінцівок більш масивні, довші й міцніші від кісток рук. Стопа та пальці ноги під час ходьби та бігу витримують вагу, пересувають тіло та зберігають рівновагу при зміні його положення. Пружні подушечки стопи та її склепіння пом'якшують поштовхи тіла під час ходіння, бігу, стрибків.
</span>
1. Грибница ( мицелия )
2. Плодовое тело
3. Ножкой ( пеньком )
4. Шляпкой
5.
6.
7. Спорангиеносец
8.Мешочки
Морфологические изменения:
— появление специфического органа размножения — цветка;
—наличие в цветке завязи, предохраняющей семяпочки от неблагоприятных воздействий;
— формирование плода;
— наличие двойного оплодотворения, в результате которого образуется диплоидный зародыш и триплоидный эндосперм;
— развитие проводящих элементов (сосудов) в ксилеме, во флоэме ситовидные трубки имеют членистое строение и появляются клетки-спутники.