<span>Актуальність проблеми толерантності пов'язана з тим, що сьогодні на</span>
<span>перший план висуваються цінності і принципи, необхідні для загального</span>
<span>виживання і вільного розвитку (етику і стратегію ненасильства, ідею</span>
<span>терпимості до чужих і чужим позицій, цінностей, культур, ідею діалогу і</span>
<span>взаєморозуміння, пошуку взаємоприйнятних компромісів тощо.).</span>
<span>«Толерантність - це те, що робить можливим досягнення миру і веде</span>
<span>від культури війни до культури миру», - так говориться в Декларації принципів</span>
<span>толерантності, прийнятої генеральною Конференцією ЮНЕСКО в 1995 році.</span>
<span>Толерантність - це миролюбність, толерантність до етнічним, релігійним,</span>
<span>політичних, конфесійних, міжособистісних розбіжностей, визнання</span>
<span>можливості рівноправного існування «іншого»</span>
<span>Толерантність - це людська чеснота: мистецтво жити в світі</span>
<span>різних людей і ідей, здатність мати права і свободи, при цьому, не</span>
<span>порушуючи прав і свобод інших людей. У той же час, толерантність - це не</span>
<span>поступка, поблажливість чи потурання, а активна життєва позиція</span>
<span>основі визнання іншого.</span>
1)Прийшла весна, а разом з нею завітала радість та краса.
2)Весна- це цвіт квітневих первоцвітів, це перші паростки тепла.
<span>3)Весна приносить нам радість, тепло та любов.
4)Весна-завжди чудова пора року </span>
...........родовий............
Цей твір буде цікаво дітям і дорослим!Головний герой - Робінзон Крузо, його викинуло після корабельної аварії на острів, який виявився зовсім безлюдний. Він абсолютно один. Доводиться починати життя з чистого аркуша, навчитися добувати собі їжу і рятуватися від різних тварин.Незабаром він зустрічає на острові дикуна, з яким разом борються за виживання.
Книга дуже цікава. Справжні любителі пригод високо її оцінять!
Соловейко... Кому в Україні не відома ця дзвінкоголоса пташка? Хто не насолоджувався неперевершеним співом солов'я?
<span>Я живу у Харкові. У мальовничих гаях поблизу міста, біля річок і ставків у середині травня можна почути спів соловейка. Я не раз бував з батьками о цій порі за містом. Ми слухали спів солов'я, але я жодного разу не бачив цю пташку, скільки не придивлявся до зелених хащів. Соловейко наче кепкував з мене: і не відлітав далі, і залишався невидимим. Я ж так старався його розгледіти. Мені було цікаво, яке воно, те загадкове створіння, здатне так гарно, так натхненно співати. У Костянтини Малицької в художньому описі я знайшла відповіді на мої роздуми про загадкову сіру пташку весни. Авторка опису розповіла про солов'я так, ніби вона розповідала про людину. Читати її твір цікаво й корисно. </span>
<span>Прилітають солов'ї з вирію тихо і непомітно. Вони не галасують про свій приліт як дикі гуси чи журавлі. їх не чути й не видно до того часу, коли тихого травневого надвечір'я навколишній світ не наповниться солодким неперевершеним співом. </span>
<span>Солов'їна пісня — це не лише гімн весні, це гімн коханню. Адже співає соло¬вей тоді, коли його подруга висиджує у гніздечку солов'ят. Багато цікавого розповіла авторка опису про характер солов'я, про його звички. Виявляється, співають солов'ї і в клітці. Але пісня в неволі зовсім інша: "Ся піснь — піснь неволі, сумна, уривиста, наче та думка в'язня, що, відбившись об мури таємниці, назад глухим гомоном повертає в грудь невільника. Лиш піснь на свободі справжньою є піснею!" </span>
<span>Я люблю весну, люблю наші родинні поїздки за місто. Я люблю милувати¬ся сосновими лісами і березовими гаями, люблю дивитися на дзеркальну гладь ставків і озер. Люблю слухати солов'їний спів. Мені досі не пощастило побачити дзвінкоголосого птаха весни. Можливо; я його колись і побачу, але твердо знаю, що ніколи в житті не триматиму солов'я у клітці. Нехай собі співає на волі, подалі від гамірливих вулиць міста. </span>