Жив соб¡ Присл¡вник. ¡ був у нього найкращий друг Д¡еслово. У Присл¡вника були ще друз¡, але Д¡еслово було найкращим. Вони кожен день гралися разом. Ходили один до одного в гост¡. Любили Присл¡вник ¡ Д¡еслово проводити час разом. Ось чомк речення з ними були ц¡кав¡ та повн¡.
Доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини.
З приходом холодів горобці збиваються в Крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг , покриваючи всю землю ошатним покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, які-то насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша допомога. З якою радістю оточують горобці і синиці годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшоном, пшеничного крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши всі частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького.
Допоможіть птахам взимку, тоді влітку вони присвятять вам свої найкращі пісні , з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів і мух у наступному сезоні було якомога менше!
Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали
розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел
називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень,
просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень,
лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети -
все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень,
зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття.
Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що
використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався
март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір
потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає
квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець,
дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він
звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його
називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється
сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону
фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім
державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць,
гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий
мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик,
дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що
існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол,
жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець,
барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна
медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем,
бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської
Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,
весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей
час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там
опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській
Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав
іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами
грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали
замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У
народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.