Пришла сказочная волшебница-зима. За окнами большими хлопьями падает снег, который скорее всего растает на следующий день. Наступили самые короткие дни в году. С серого неба с утра летят узорчатые снежинки.
Снег покрыл землю, деревья, крыши домов. За несколько часов изменилась земля. Кажется, она умылась, и стало всё кругом чистым и праздничным. Первый снег можно сравнить с сахаром. Его можно назвать молодым, новым. Вся земля покрыта серебристо-белым ковром. Особенно красивы зимою деревья. Сверкают ветки деревьев, на которых лежат снеговые шапки. Хлопьями осыпается серебряный иней. Кажется, будто ты попал в сказку. Мороз разрисовал окна причудливыми узорами. Снежинки, как алмазы, сверкают на зимнем солнце. Ветер подхватывает снежинки, и начинает кружить метель.
<span>В народе зиму часто называют величавой, красавицей, матушкой. Зима — пора забот о будущем урожае. Люди говорят: “Снег глубок — год хорош”; “Больше снега — больше хлеба”. Всем детям зима приносит много радости и веселья. Можно покататься на коньках и санках, поиграть в снежки, слепить снеговика. Ещё я люблю зиму за то, что вместе с ней к нам приходит весёлый праздник — Новый год. И дети, и взрослые могут встретиться со сказкой! </span>
<span>І ось одного весняного дня прийшла до лісу дівчинка. Вона побачила дивовижну квітку і довго не відходила від неї.Вона не знала назви,тому зайшла в інтернет і побачила,що це конвалія.ЇЇ занесено в Червону книгу.Дівчинка помилувалася красою квітки,сфотографувала на пам’ять і вирішила йти додому ,не зірвавши її..А конвалія своєю голівкою покивала на знак подяки,що та незнищила її.Дівчинці було радісно та легко на душі,що вона зберегла красу рідної природи.</span>
Кожен читає улюблені книжки з захопленням. Всі хочуть знати відповіді на запитання до контрольної роботи. Запам'ятаємо назавжди дідів що билися за нас у 2 Світовій Війні
Пожалуйста
На мою думку, повинен.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.
Називний: загублена парасолька; білий лебідь; далека дорога;
Родовий: загубленої парасольки; білого лебедя; далекої дороги;
Давальний: загубленій парасольці; білому лебедю; далекій дорозі;
Знахідний: загублену парасольку; білого лебедя; далеку дорогу;
Орудний: загубленою парасолькою; білим лебедем; далкою дорогою;
Місцевий: у/на загубленій парасольці; у білого лебедя, на білому лебеді; у/на далекій дорозі;
Кличний: загублена парасолько; білий лебеде; далека дорого;