Як плакала хмарка
Одного ранку небо було пасмурним.
Коли сонечко прокинулось, воно сказало хмаркам:
-- Люди цілу ніч були без сонячного тепла, та ще йшов дощик. Їм треба зігрітися. Не могли б ви піти в іінше місце?
Хмарки послухались сонечка і розійшлися, але маленька хмарка була така захоплена промовою сонечка, що не побачила, куди пішла її мама. Коли вона почала шукати маму, жодної хмарки вже не було видно на небі.
-- Мамо, де ти?! -- кликала хмарка.
Ніхто не озивався.
Хмарка похнюпилась, а тоді заплакала.
Внизу люди раділи, що йде сліпий дощик, адже він не надовго.
Сонечко спитало хмаринку:
-- Чого ти плачеш, маленька?
-- Я свою маму загубила, -- відповіла та.
-- Не турбуйся, вона скоро повернеться, а щоб ти не сумувала, поки її чекаєш, ми подивимось на веселку.
Потім хмарці сонечко розповідало цікаві історії з життя тварин, Аж на небосхилі з'явилась велика хмара. Малеча кинулась назустріч.
-- Як добре, що ти залишилась тут, а не пішла мене шукати, -- сказала мама, -- інакше я б не знала, де тебе шукати. Ти молодець.
І подякувавши сонечку, вони пішли додому.
1)Професія шахтаря вважається небезпечною через ризик своєму життю та здоров'ю.
2)Працюючи секретарем, потрібно грамотно надруковувати текст.
3)Щоб стати суддею, потрібно знати правознавство та рідну мову.
Згорнула тиша крила на зорі, і ранок вже перебирає струни. Ще стояли сонячні дні, але роси довго не висихали. То сонце усміхнеться, то дощик рясно землю полива. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах. Збирчасся на дощ, і люди поспішали згорнути сіно. Із гілочки зросла в пісках верба, а з пісні в світі виросло безсмертя. Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.
<span>Сьогодні холодно і похмуро. Йде дощ. Але все одно в цьому є своя принадність. Природа живе своїм життям в будь-яку погоду. І листя шепочуться навіть у похмурий осінній день. Вони шепочуть про своє життя: вона ж так схоже на життя людей. Навесні листя тільки починають жити, і це схоже народження людини. Навесні листя шепочуть про свої мрії і бажання. Вони хочуть стати великими і зеленими - так і діти мрію стати дорослими. Влітку листя набираються сили і шепочуть про любов (юнаки та дівчата закохуються, стають дорослими). До осені листя розуміють, що скоро їх життя закінчиться. Вони згадують хороше і жалкують про те, що не встигли зробити. Чоловіки і жінки в зрілому віці аналізую своє життя, розуміють до чого вони прийшли і до чого потрібно прагнути. Взимку листя вмирають ... <span>Люди теж йдуть ... У похмурий осінній день листя шепочуться про своє життя, прожитого не дарма.</span></span>
<em>Речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами</em>.
1. Він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364
КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).
<span>2. Трьох осіб затримали 25 квітня у ресторані у Києві, коли вони
намагались збути викрадену з Національної бібліотеки України імені В.І.
Вернадського книгу — «Апостол» Івана Федорова, надрукований у Москві 1564 року. </span>
<span>3. Скажімо, досі в Австралії залишається в
силі й має правову дію так званий вільний вибір земель (Free selection), прийнятий в XIX столітті. </span>
<span>4. А головне, тепер у нас є Українська кіноакадемія, зроблена за
«оскарівськими» лекалами. </span>
5. Серед іншого, надходитимуть і кошти, отримані від
Українського культурного фонду.
<em>Речення з відокремленими дієприслівниковими зворотами.</em>
<span>1. А він, задумуючи цей концерт, не знав, що експонуватимуться
саме «Сім днів».</span>
<span>2. Слухаючи заяви Порошенка і Лукашенка, я хочу сказати, що я не
опоную нашому президенту, він в цій ситуації має говорити ритуальні речі, але
ми маємо тверезо оцінювати ситуацію. </span>
3. При цьому всі діючі сторони апелюють до світового досвіду,
знаходячи в ньому опертя власних економіко-ідеологічних конструктів.
4. Він вважає, що Туск правильно зробив, погодившись стати
президентом Європейської Ради.
<span>
5. І тут
же, ні миті <span>не роздумуючи, відповів: «Ніколи. Для цього немає ні
екологічних, ні економічних передумов». </span></span>