В родині Павлуся усього було доволі, а Павлуся його рідні увесь час
пестили і шанували. Вони виконували всі його бажання, не давали й
волосинці з нього впасти. І виріс Павлусь опецькуватим гладким парубком з
ніжними і білими руками, які ніколи не знали труду. Якось Павлусь серед
ночі захотів меду, і щоб задовольнити його бажання, мати оббігала все
село, щоб знайти хоч трохи, ледве випросила скриньку меду, прибігла
додому, а Павлусь вже заснув. Саме через цю нічну біготню мати захворіла
та скоро її не стало. Невдовзі помер і батько Павлуся, але у житті
хлопця нічого не змінилося, бо за ним стали доглядати наймичка та
наймит. Багатство так і йшло до Павлуся – у господарстві лад, прибуток
зростає, навіть шинок відкрили з лавкою. Павлусь увесь час тільки спить
та їсть, навіть повернутися з боку набік йому ліньки, навіть на
вечорниці йти не хочеться.
Якось на свята сільські парубки забиралися піти пошукати скарб та
запропонували і Павлусеві до їх приєднатися. Але той лише відмахнувся
віх товаришів та сказав, що щастя не треба шукати, бо якщо Бог дасть, то
кине його навіть у вікно. А хлопці так нічого і не знайшли, окрім
дохлого тхору. Тоді вони жартома вкинули його у вікно Павлусевої хати.
Але й тут щастя не оминуло парубка, бо з того тхору висипалося багато
дукатів. На це Павлусь відреагував спокійно і сказав, що так воно і
сталося, що Бог закинув йому у вікно ще більше щастя. Везло Павлусю і в
подальшому житті – знайшлася гарна дівчина, вони одружилися, у них
народилися гарні дітки і жили вони в злагоді і добробуті.
<span> </span>
Автор – Володимир Сосюра
Рік написання – 1938
Жанр: пейзажна лірика
Тема: зображення приходу осінньої пори
Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи Римування: перехресне
Епітети: печальні, синій, пустинних, жовтокоса, холодну, синьоока, золоті, чорного. Постійний епітет: баскім коні, берізка біла.
Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».
Удачи в учебе!!
1. Батьки поета, його дитячі роки
2. Важка юність поета
3. Навчання живопису
4. Життя у Санкт-Петербурзі та викуп з кріпацтва
5. Поетична творчість
6. Рекрутчина та військова служба
7. Петербургскій период життя поета
Я не знаю как это сделать
Цитатна характеристика вовка :
Найстаріший : " був найстарішим вовком в світі "
Ватажок зграї : " Все своє Сіроманче життя водив зграю "
Взірець для молодих вовків : " молоді вовки мріяли пройти в нього бойову стратегію і тактику "
об"єкт марення молодих вовчиць : " він снився молодим вовчицям "
Мав вплив на інших : " Коли ж нічого було їсти, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости "
Авторитетний : " і згарая мовчечки лягала "
<span>Вірний і вдячний : " Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб в глибині темного листопадового вітру ", " Сіроманець проводжав йоголісом до школи, зустрічав його на узліссі "
</span>
Сашко-цитатна характеристика :
гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до Сіроманця " він один, а їх онде скільки "
сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в Одесу разом з Сіроманцем, аби йому врятували зір: " Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу...скинув на сніг кожушину "
лагідний, завжди лагідно звертається до вовка
турботливий, добрий, вірний друг: " Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому "
<span>любить ліс і все, що в лісі : " До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а Сашко ходив стежиною, лісом".
</span>