Доброго дня, шановний Яремо!
Нещодавно я дізналась про ваші героїчні вчинки і вирішила написати вам листа. Я вважаю, що ви дуже нетипова особистість і не просто рядовий учасник Коліївщини. Хоч з самого початку ви мені здались трохи закомплексованим і приниженим, тобто з дитинства затурканим і зацькованим наймитом, та це лише доля зіграла з вами злий жарт «багатому на лати та на дрібні сльози».. Проте ваша висока гідність, яка в юності таки заявила про себе, змусила вас вступити до табору повсталих. Спочатку ви гнались за матеріальним, що як на мене не дуже правильно. Але згодом мене вражає ваше духовне відродження, коли по при головне ви ставили мету - здобути щастя. Ви - дуже сильний характер, і по при погляди інших, я не вважаю вас месником. Ви справді маєте ніжне і любляче серце. Я найбільше ціную в вашому характері працьовитість, цілеспрямованість, доброту, чуйність, щирість, мужність, винахідливість, здатність пожертвувати власним життям заради іншого. І я буду намагатися прагнути до вас, як до свого ідеалу.
Дякую вам! З повагою, добродійка.
<span>Помню, как мы узнали о войне, почти каждый день провожали мужчин на фронт. Женщины плакали. Сколько слёз было пролито! Тяжело это - провожать отцов, мужей и братьев на войну, зная, что они могут не вернуться. Нашего отца провожали всем колхозом, потому что ценили за честность, трудолюбие и справедливость. Мы каждый день встречали почтальона, ожидая писем от отца, радовались каждому, читали всей семьёй по нескольку раз и, конечно же, ждали его возвращения домой. Но он не вернулся. Сна- чала мы получили письмо от фронтового друга нашего отца Василия Сахарова, который написал нам, что отец сопровождал поезд с военной техникой и этот поезд был подорван немцами. Так мы узнали, что наш отец погиб и похоронен под Смоленском. А позже пришла и похоронка. Это было большим горем для нашей семьи. К сожалению, похоронки приходили во многие дома.</span>
Вітька
Скільки років Вітькові?
В кого закохався Вітька?
З ким Вітька боровся на дуелі?
Хто найкращий друг Вітки?
Галя
Кого Галя обдурила?
Де Галя перший раз поцілувала Вітьку?
Кого Галя насправді кохала?
мужній,витривалий(терпів побої,коли був заручником)
незламний(коли не відрікся від своєї віри і батьківщини,
любов до сестри (родини)
кмітливий(вигадав спосіб обхитрити пана,сказавши ,що сестра знає де його син Мустафа-ага)
сердечний(визволим заразом побратима по заручництву)
Поему «Кавказ» Тарас Шевченко написав під враженням від загибелі свого приятеля, полтавського поміщика Якова де Бальмена, на кавказькій війні. Поет відреагував дуже емоційно: в нього не було сумнівів, що ця війна загарбницька, несправедлива. Що війна ця нікому не потрібна, окрім імператора та його прихвоснів, що проводять свою колонізаторську політику та «ніяк не нап’ються крові». І крові пролилося вже стільки, що стало би «напоїти всіх!»
Початок поеми зображує картину людського горя на Кавказі. Поет уособлює горців Кавказу, і всі інші народи імперії в Прометеї, прикованому до скелі. Це міфологічний герой – борець за свободу та захисник людяності. Кожний день жадібний царський двоглавий орел прилітає та рве його серце. Але кожного разу це серце народу оживає і «сміється знову». Народ могутній, він нескорений. Незважаючи на тортури, він не вмирає, не втрачає серця та душі.
Шевченко щиро оплакує свого друга, який загинув «не за Україну, а за ката!».
Водночас поет гнівно нападає на тих, хто намагається не помічати над собою катування. «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить!».
<span>Поет закликає до активної дії, до боротьби з самодержавством, і гостро засуджує тих, хто вважає існуючий стан речей нормальним. Як можна вважати себе культурною, освіченою, навіть віруючою людиною, і при цьому продавати та програвати в карти кріпаків. Таких и самих людей, навіть хрещених…
Тож без сумніву ця поема вразила мене також</span>