Колись давно,ще до нашого з тобою народження,був собі такий хлопчик на ім'я Прислівник.Він жив сам,у невеличкому селі.Прислівник дуже любив фантазувати,складати вірші та прислів'я.Його любило усе село,за його розум та кмітливість,доброту та чесність і йому всі допомагали,годували.Але минав час,Прислівник ріс і згодом став статним молодиком.Він мріяв літати,побачити та взнати,що там,угорі?Хлопець ходив до всіх і питав:як це,се зробити;де можна це найти.Одного разу він розізлився,що ніхто не знає,відповіді на його питання і він вирішив сам дізнатися,що там на небі?Прислівник заліз на найвище дерево й кричав:як?де?коли?Його чуло усе село.Але раптом він не втримався і впав,й більше його ніхто не бачив,а ці питання,які він усім задавав усім незлічувальну кількість разів,почали називати питаннями Прислівника.
<span>На заячий скік - </span>не густо; кіт наплакав; крапля в морі
Одного поля ягода - з одного тіста; одним ликом шиті; одної (однієї) гіллі ягоди
Хоч з лиця воду пий -хоч картину малюй; очей (ока) не відірвати
Як стріла - одна нога тут, друга там; що сили (духу)
Милити шию - давати перцю; наминати чуба
Мозолити руки - не покладати рук; гнути (попогнути) спину (горба)
Замилювати очі - взяти на пушку; ввести в оману; пустити (напустити) туман (туману) в очі (у вічі)
Хоч греблю гати - без ліку; як піску морського; ні проїхати ні пройти.
День не дощовий. (Дієслівна зв‘язка «є» пропущена. День - підмет. День є який? День (є) не дощовий - присудок (складений іменний))
1)<span>33 * 3 + 3 : 3 = 99 + 1 = 100</span>