Чого можуть навчитися дорослі у дітей?
У цій темі виникає ще питання - як це так, адже діти вчаться у батьків?! А відповідь зовсім проста, треба лише трохи подумати.
Коли діти народжуються, батьки вчать їх усьму, що вони вміють: читати, писати, ходити тощо. Коли діти підростають, вони намагаються все повторювати за своїми батьками, повторюють їхню розмовну та жестову лексику. Але все ж таки між дорослими є одна річь, чка розрізняє дорослих та дітей. Діти радуються всьому, що бачать по справжньому. Вони говорять те, що думають, незадумующись про наслідки, хоть і не завжди це добре. Також діти здатні роздивитись у зовсім безкорисній речі - корисну. Ось найголовніша відміна між дорослими та дітьми.
Заспіваю, — розвернулась
Висока могила,
Аж до моря запорожці
Степ широкий крили.
Отамани на бенкеті,
Неначе на раді,
Походжають, розмовляють;
Вельможна громада
Не втерпіла, ударила
Старими ногами.
Надворі світає;
Погас місяць, горить сонце.
Сирота Ярема, сирота убогий:
Ні сестри, ні брата, нікого нема!
Все йде, все минає — і краю немає.
«Невесело, сину:
Дніпро на нас розсердився,
Плаче Україна...»
А за раду спасибі вам,
За раду лукаву.
Благослови, кажуть, батьку,
Поки маєм силу;
Благослови шукать долю
На широкім світі
Добридень же, тату, в хату,
На твоїм порогу,
Благослови моїх діток
В далеку дорогу
Бити по воротах, сильний біль, полетіти у Париж, цікавіший або більш цікавий, вищий за брата, два гігабайти пам'яті, зараз за п'ять хвилин сьома, почитаймо, пішов по воду, відповідно з вимогами, запізнився через затори.
О постаті убиті любі,
О дорогі розквітлі губи.
Міє Мареє,
Єтто Лорі,
Анні і ти Маріє,
Де ви дівчата.
Я вас питаю,
Та біля водограю,
Що плаче й кличе
Голубка маревіє.
Душа моя в тремкій напрузі,
Де ви солдати мої друзі.
Де ви Бійї Даліз Реналь,
Печальні ваші імена.
Як у церквах ходи луна.
Б'ють відгомоном до небес,
Ви в сонну воду глядитесь.
І погляд ваш вмирає десь,
Де Брак де Макс Жакоб Дерен,
Що в нього очі як той Рейн.
Де милий Кремніц волонте,
Вже може їх нема тепер.
Душа ятриться з непокою,
1 водограй рида зі мною,
А як вони іще живі.
Десь б'ються на Північнім фронті,
Тим олеандри всі в крові.
І сонце ранене в траві,
На багрянистім горизонті ".