Все в цьому світі має розвиватися і не повинно стояти завжди на місці. Як відомо, самим головним у світі є розвиток, адже завдяки ньому люди починають реально набагато краще жити. Саме з цієї причини особливо цінуються ті, хто сприяє розвитку, а не стоянню на місці. Найголовніша спільнота людей – держава. У державі, як правило, живе безліч людей, різні шари і класи, які, втім, носять чисто умовний характер в більшості випадків. Однією з категорій населення є молодь. Роль молоді в державі є однією з найбільш важливих, тому що молодь здатна надавати спеціальна дія, що веде до розвитку.
Чому ж молодь настільки ефективна в справі розвитку держави? Відповідь на це питання є досить простою – молодь не обтяжена особливою відповідальністю. Якщо ми поглянемо на зрілих людей, ми зможемо побачити, що вони найчастіше несуть перед кимось велику відповідальність. Це можуть бути маленькі діти й члени сім’ї, які вимагають спеціального догляду, іноді навіть повного матеріального утримання, що виливається у великі витрати. Деколи у зрілих людей вже літні батьки, які ніяк не можуть забезпечити власне життя без допомоги своїх зрілих дітей. Саме тому зрілі люди не хочуть приймати надмірно активну участь у суспільному житті. Вони бояться втратити роботу, вони хочуть стабільності і дуже неохоче ризикують. А ось молодь – це інша справа. Молоді люди вчаться, але це забирає менше часу, ніж важка робота. У молоді немає дітей, молоді батьки все ще можуть самі зводити кінці з кінцями. Тому молодь може зосередитися на громадських справах різного роду, надаючи своє сприяння державі у різних сферах діяльності. Ми бачимо безліч прикладів, коли студенти стають авангардом різних протестних акцій, ці люди мають час і готові до змін для зміни життя на багато краще.
Дзьо-би-ку, -=о/-о/-о,{ дз"обику} над дз треба поставити дужку 8 б, 6 зв
дз-приголосний, м"який, дзвінкий
о-голосний, наголошений
б-приголосний, твердий, дзвінкий
и-голосний, ненаголошений
к-приголосний, твердий,глухий
у-голосний, ненаголошений
Я з куща калини, зiрвала калинову гiлку.
<span>На краю луга біля невеличкої річки росло чудове дерево. Це був клен! За річкою був міський парк, а далі- місто. Прийшла весна, на клені з'явилися зелені, клійкі листочки,. Листочки були дружні між собою, але крім річки та квітів на лугу, вони нічого не бачили. Вони дуже раділи, коли до них залітав вітерець та розповідав, що він бачив у лісі, або про життя міста. Коли в клена ховалися від сонця пташки, вони теж багато цікавого розповілали листочкам. Так проминуло літо, настала осінь. Листочки клена з зелених перетворилися на багряні, жовті. Один за одним вони стали опадати.</span><span>Один листочок дуже боявся покидати дерево, він тримався з останніх сил.
Але одного дня він не зміг утриматися, і осінній вітер його підхопив і закружляв у повітрі. Тут і почались пригоди осіннього листочка. Він летів над річкою. Йому було дуже страшно, але він не заплющив очі, а дивився навколо. Він побачив, як птахи збираються у зграї, як полює лис на мишей, потім він побачив машини і людей, які кудись поспішали. Про це все йому розповідали влітку вітерець та пташки. Тепер він все бачив сам. А потім вітер лагідно опустив його на землю. "Ось і все!"- подумав Листок і почув. "Бабусю, дивись який гарний листик, давай його візьмемо додому!". Листочок підняла дівчинка і принесла додому. Вдома вона його поставила в блакитну вазу, а вазу поставила на тумбочку біля ліжка. Листочку сподобалася його нова домівка, сподобалася і дівчинка, яку звали Наталка. Листочок спостерігав, як дівчинка вчить уроки, як вона грається з іграшками. Він дізнався багато цікавого про світ.</span>
<span>Слова з пів, напів, полу пишуться разом.
</span><span>Якщо слово починаються буквами я, ю, є, ї, після пів слід ставити апостроф.
</span><span>Із власними назвами пів пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва.
Півпорції, піввікна, піввіку, півоселі, півхвилини, напівбокс,
напів"європеєць, напівзабуття, напівшепіт, напівпризнання, напівдорозі,
напівслові, напівсирота, полукіпок, полудрабок, полужупан, полупанок.</span>