-Доброго дня,Світлано Петрівно!
-Та чи він добрий,Катрусю?! Он взяли і нашу прекрасну вулицю "Вишневу" переіменували на якусь "Сагайдачну"! От що твориться?!
-Вибачте,але мені здається що назва "Сагайдачна" дуже гарна. Адже Петро Конашевич-Сагайдачний був дуже гарним і відважним козаком,саме в його честь назвали цю вулицю,ми повинні цим гордитися!
-Ой,Катрусю,нічого ти не розумієш! "Вишнева"- от послухай,як гарно звучить! А зараз що?! Чи не все одно мені хто такий цей Петро!
-Дозвольте висловити свою думку,Світлано Петрівно. З усією до вас повагою, я з вами можу не погодитися. Мені здається,що таких великих людей треба пам*ятати! Так,колишня назва красивіша, але теперішня говорить про силу і мужність наших жителів!
- Що ж,можливо ти маєш рацію... Дякую,Катрусю,до побачення!
- Вибачте якщо щось не так,до побачення!
Мелодія осені
Одного осіннього ранку я встала(в) та вишла на ганок.
На дворі світило сонце.Було бабине літо. На деревах співають чарівну пісню птахи.Кохна пташка виспівує особливу мелодію.
Як це чудово!
Якби я була призедентом, я б створила ігрові площадки для дітей, та безкоштовну медицину. У кожному місті був би порядок та спокій. Щосуботи люди виходили б на суботник та очищували своє місто. Річки у кожному місті були б чисті, та красиві. А у зоопарках були б чисті вольєри та жили щасливі тварини. Ось таким президентом я себе бачу у майбутньому.
Земля обітована-заповітна мрія.
Ахілесова п*ята-вразливе місце.
Після дощику в четвер-ніколи.
Співати дифірамби-вихваляти кого-небудь.
Знімати стружку-лаяти кого-небудь.
Ставати цапки-змінювати певний спосіб життя.
У кишені бряжчить-багата людина.
Хоч мотузки крути-людина, яка подається впливу.
Попускати віжки-послаблювати гнів.
Хоч греблю гати-багато.
Вже надійшла багряна осінь.
На землі стирчала общипана пожовкла трава,<span> де вже.
</span>Пізньої осені листя почало сохнути і гнити.
На вулиці подув холодний вітерець.
На ясному небі хмаринки швидко розповзлись.
Ми повернулись рано вранці після довгої прогулянки.