Постать Степана Радченка — неоднозначна, сповнена протиріч. В. Підмогильний здійснив справжню спробу «розтину людської душі», реалістично показавши свого героя у пошуках місця під сонцем. У наївного сільського парубка, який при їхав здобувати освіту до великого міста, замість захоплення творінням людського розуму виникають почуття ворожі не лише до творіння з каменю й бетону, але й до його мешканців. Не знаючи ще законів міського життя, він уже ненавидить містян, називаючи їх старим порохом, який треба стерти. Страх чи розгубленість селюка перед великим містом навряд чи можуть виправдати його зверхнє ставлення до мешканців міста. Однак яким би не було його зневажливе ставлення до міста, з перших сторінок стає зрозумілим, шо Степан, здобувши освіту, вже ніколи не повернеться до села. Адже він і село своє не любить, бо для нього воно є уособленням всього темного, низького, затурканого. Щоб остаточно відмовитись від нього, від минулого, він здійснює символічний акт спалення старого одягу. І новий одяг не приносить духовного перевтілення, нового плину думок...<span>Новою метою Радченка стає завоювання міста, яке асоціюється у нього із жінкою. Починається шлях від однієї перемоги до іншої. З підвищенням соціального статусу герой змінює жінок, що стають знаками його зростання: від темної селянки Надійки до блискучої, впевненої в собі балерини Рити Оригінальність автора полягає в тому, що він не змальовує традиційно для української літератури позитивного героя, у моральному плані вчинки Радченка доволі провокаційні. Інколи його слова і дії викликають відверте роздратування і весь час переслідує думка: не з таким моральним та інтелектуальним багажем слід підкоряти міста!</span>
Солнечная система является частью галактики под названием млечный путь. Согласно иследованию на самом краю солнечной системы где очень темная среда были обнаружены кучки сахара, которые летали от стороны в сторону
Круто повезло что тебе дали презентацию я б тож не отказалась от этого
Южная Корея: предыстория – 1
•Древняя культура. Централизованное государство уже с VII века. Исторически король делил власть с высшими аристократами и «учеными-чиновниками»
•Долгое время - успешный опыт противостояния Японии.
•С конца XIX века – зависимость от Японии. 1910-1945 – японская оккупация
•Сотрудничество феодальной элиты с Японией. Антияпонское национальное движение и Ли Сан Мын (1875-1964)