- + - + - - +
- приголосна
+ голосна
Твір на тему "Чому я пишаюсь своїм товаришем" можна скласти так:
У мене є
найкращий друг на ім’я Артем. Артему вже п’ятнадцять років. І я ним
по-справжньому пишаюсь. Артем має чимало гарних якостей. Він дуже хороший
друг, чемний син, гарний брат. Я в ньому ніколи не сумніваюсь. Але чи можуть
такі чарівні риси характеру бути прикладом для гордості? Звичайно, так. Але я
пишаюсь Артемом не лише через це.
<span> Безсумнівно, Артем дуже хороша людина. Але
чому я все ж таки пишаюся своїм товаришем? Я вважаю, що приводом для гордості є
його вчинки. Артем є постійним волонтером притулку для собак. Він дуже добра
людина, любові та ніжності якої вистачає і на тварин. Мій товариш – це приклад
для наслідування. Я мрію навчитися його сердечності та доброті. Я вважаю, що
його відданість волонтерській справі дозволяє пишатися ним по-справжньому.</span>
Квітують
квіт - корінь
у- суфікс
ють закінчення
квіту - основа
<span><span>На дуже далекій Півночі, де зима панує цілий рік, було Снігове містечко. І жили там невеличкі снігові люди.
А чому снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в’язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, доки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда – Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим допомогти Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір’ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Час писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза – білих сніговиків, вони оберігали до самої весни.
А в сніговому містечку життя продовжувалось – люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
Так, мабуть, і зараз відбувається.</span><span> </span></span>
З своїми друзями я люблю грати в шахи. Це дуже цікава гра. Грати в неї потрібно один на один. Ми любимо влаштовувати турніри з шахів. Ще я з друзями полюбляю їздити на велосипедах. Ми уявляємо що вже дорослі і кожен з нас має своє власне життя. Власне ось в такі ігри ми любимо грати.