Є на світі дивний край.
Зветься "Україна",
Де радіє водограй,
Ллється пісня солов'їна.
Де доброзичливий народ
Хлібом-сіллю радісно зустріне,
Де весело танцюють хоровод,
Де кожен в зелені гори, явори,
Широкі степи і у море з радістю порине.
Літній ранок вкрив річку туманом.На березі, біля самої води, стоїть красуня верба. Здається, що вона свої віти, ніби зелені кіски, низенько схилила на водою і вмивається ранковою прохолодою. А поряд росте могутній дуб, який своїми гілками наче руками міцно обійняв вербу.Він, здається,тихесенько розмовляє з красунею.Тільки верба ніби зажурилася.Лише, коли вітерець тихо щось їй прошепоче, вона свої віти знову вмочить в прохолоду річки.
Может быть это делать и говорить все слишком правильно. Как по протоколу, Шанхая по каждому действию в списке. Думаю все таки это-правильный человек
<span>Стилістичної помилки не допущено в реченні: А. Книжка кинулася мені в очі своєю строкатою обкладинкою.</span>