В моєму краю є багато прекрасних квітів.
Слова Вони ж також допомагають цій майже безсмертній силі управляти людьми. Без слів не було б підлабузників і лицемірів, не могли існувати добро і зло. Світ втратив би барву, став сірим, нецікавим, пустим. Завдяки словам яскравіє не тільки світ, а й людина. Всі емоції й почуття виникають здебільшого від слів. І все частіше слова розкривають сутність людини, роблячи її беззахисною, відкритою всім і всьому: пліткам, чуткам, розмовам злих язиків. Навряд чи хтось може втриматись від того, щоб не перемити кісточки тій чи іншій людині зі знайомими, друзями, товаришами. А слова виростають як квіти на лугу, цвітуть,переливаються палітрою кольорів природи. Коли ж людина говорить, то зриває ці квіти і збирає у букет, даруючи їх тій людині, про яку веде мову. Інколи ці квіти ніжно-рожевих тонів, іноді чорного траурного відтінку, а іноді й дарують зів'ялі пониклі букети. Певно, ніжні ароматні квіти приносять друзі, чорні – вороги, а зів'ялі – лицеміри. На жаль, ці букети невидимі, побачити їх майже неможливо. І тільки солодкий нектар зів'ялих квітів лягає тобі на вуста й затьмарює обережність. І ті ж слова розкривають тебе, забирають щит таємничості і віддають на поталу ворогу. Дивлячись від рани, яку завдає лицемір, людина лікує свій душевний біль. Можуть пройти і роки, й десятиліття, поки та рана затянеться й заживе. Рани заживають завжди. А шрами залишаються назавжди…
Розберемо детально Ваше питання. Відповідь буде нижче.
Складнопідрядне речення - це речення, яке складається з двох або більше залежних одна від одної частин. Один із видів СПР - обставинні. Їх є дев'ять видів.
Головна - частина СПР, від якої ми ставимо питання до залежної частини. Головна частина у схемах позначається [ ], залежна - ( ).
Отже, у нашому випадку схема буде мати вигляд: [ ,( ), ].
Відповідь:
1. Я пішов у наш садок, коли лише світало, наповнений ароматом трав.
2. Моя подруга, щоб написати статтю, вирішила звернутися до міської бібліотеки.
3. Тато, коли я був ще малим, намагався привчити мене до любові до природи.
4. Я, коли настає літо, часто відвідую бабусю.
5. Тарас, коли виріс, зрозумів, ким хоче бути.
Ромашка і метелик
Ромашка стояла по коліна у густій траві та милувалася літнім ранком. Аж ось Ромашка побачила великого строкатого Метелика, який повільно летів до неї, натужно махаючи крильцями.
– Рятуй! – вигукнув Метелик. – Ось-ось упаду.
Квітка нахилилася і підхопила Метелика. Він притулився до її жовтого ока і завмер.
– Грійся на здоров’я. Що ж трапилося з тобою?
– Надумав біля дзвіночків політати, а вони саме у росі купалися. Стрепенулись і обілляли мене з голови до лапок. А з мокрими крильцями не політаєш.
Коли Метелик відчув, що крильця висохли, знявся і полетів.
– Ромашко, ти гарна й добра, і я хочу віддячити тобі за допомогу. Подарую тобі танок літа.
Метелик змахнув крильцями і почав танцювати. Метелик продовжував танок для Ромашки, а всі милувалися цим дивом.
Марія Пономаренко
- Доброго дня
- Здраствуй
- Що ви можете порекомендувати?
- Я можу порекомендувати тобі багато чого, а що тебе цікавить?
- Мене цікавлять книжки про наш рідний край, про рідну мову.
- Тоді візьми цю книгю (передає книгу) вона тобі сподобається.
- Гаразд, бувайте, дякую.
- Бувай.