Вирощування кристалів в домашніх умовах можна віднести до виготовлення виробів з природного матеріалу, тому що необхідна для цього сіль - матеріал натуральний, природний. Штучні кристали люди навчилися вирощувати вже дуже давно, зараз таким чином отримують навіть штучні рубіни й діаманти для ювелірних прикрас та використання в деяких механізмах. Звичайно, вдома ми цим займатися не будемо, але ось зробити оригінальні намиста або ялинкові іграшки з квасцов, нашатирю, мідного купоросу, бури, селітри, сульфату магнію та інших речовин цілком під силу навіть школяреві. Необхідно лише дотримуватися певної обережності при роботі з цими хімічними реактивами. Якщо ж ви хочете пройти цей фокус для зовсім маленьких дітей, то краще всього використовувати хлорид натрію, тобто звичайну кухонну сіль.
Як виростити кристали? Можна виростити кристали різної форми і величини, все залежить від того, скільки часу ви на це затратите. Для цього спочатку потрібно приготувати насичений розчин будь перерахованої вище солі. Візьміть відповідний посуд, налийте в неї воду і поставте на вогонь. Коли вода стане дуже гарячою, але ще не буде кипіти, зменшіть вогонь і починайте засипати в неї сіль, постійно помішуючи, до тих пір, поки сіль не перестане розчинятися. Насичений розчин для вирощування кристалів готовий.
Тепер прив'яжіть до одного кінця нитки якийсь маленький предмет - гаєчку, намистинку або камінчик - а інший кінець закріпіть на олівці або будь-якому іншому стрижні. Нитку вище вантажу змастіть вазеліном, а сам вантаж помістіть в ємність з розчином так, щоб він повністю покривав вантаж. Слідкуйте, щоб ваша гаєчку не торкалася дна і не виглядала над поверхнею розчину.
Залишилося тільки чекати, коли вантаж обросте кристалами солі. Майте на увазі, що різні солі дають кристали різної форми, а їх величина буде залежати від того, як швидко остигав розчин: чим повільніше це відбувається, тим більше виходять кристали. Тому, якщо ви хочете зробити ялинкові прикраси, то укутайте ємність з розчином чимось теплим і поставте ближче до батареї. Слідкуйте за зростанням кристалів і рівнем розчину: кристал весь час повинен бути повністю в нього занурений.
Зазвичай цей процес займає від кількох днів до кількох тижнів. У процесі росту ви можете коректувати форму кристалів, зскрібаючи ножем непотрібні нарости. Можна взагалі припинити ріст деяких граней, просто змастивши їх вазеліном. Якщо ж вам захочеться, щоб вони знову почали збільшуватися, видаліть вазелін ацетоном.
Коли кристали стануть потрібного вам розміру і форми, їх потрібно дістати з розчину, висушити і покрити безбарвним лаком. Без такої обробки вже через кілька днів вони можуть зруйнуватися.
За допомогою цього нехитрого способу можна робити дуже гарні речі. Наприклад, якщо замість вантажу ви опустіть в розчин зроблену з тонкого дроту сніжинку або будь-яку іншу фігурку, то через кілька днів отримаєте ажурне прикраса, яку можна використовувати для декору будинку, маскарадного костюма або альбому в стилі скрапбукінг. Можна експериментувати з різними солями, спробувати підфарбовувати розчин, робити його більш-менш насиченим, швидше або повільніше остуджувати. Це дуже захоплююче заняття, яке обов'язково сподобається вашим дітям, викликавши у них інтерес до таких наук, як хімія і фізика.
Хороша бабуся – основа щасливого дитинства. І моя бабуся саме така. Адже моє дитинство, завдяки їй, було казкою, сповненою ласкавих дотиків теплих долонь та смачнючих страв .
Зростом вона невеличка і трохи повненька. Завжди зав’язує хустинку, бо вважає, що ходити з непокритою головою неможна. А з хустини постійно виглядає пасмо сивого волосся, думаю, бабця спеціально його так залишає, щоб і в старості трохи причаровувати діда.Та прядка додає їй певної краси. Я не пам’ятаю час, коли те пасмо було не сиве. Тоді у бабусі напевно було менше зморшок і вона рідше жалілася на своє здоров’я. А от очі в неї залишились такі ж як і були. Тим очам позаздрять 18-річні, бо вони аж світяться жвавістю та любов’ю до життя.
А ще у моєї бабусі неймовірні руки. Вони завжди теплі, трохи шершаві і пахнуть пиріжками. Інколи видається, що вони живуть своїм власним життям, а життя те надзвичайно активне, бо вони ніколи не зупиняються. Вони перуть, прибирають, готують їжу, доглядають за грядками , а коли бабця сідає дивитись телевізор чи просто розмовляти з кимось, то вони починають складати одяг, в’язати чи просто потихеньку погладжують одна одну, але не зупиняються.
Одяг у бабусі завжди чистий , як і все те, що її оточує. Влітку особливо часто вона вдягає плаття в горошок. Каже, що то її улюблене, що то їй колись дідусь подарував. Воно й справді дуже їй пасує, ніби освіжає її Отака вона – моя мила бабусенька. Вона творець мого дитинства, до якого в думках буду повертатись усе своє життя. Ще не один раз подумки переживу задоволення від відчуття її руки на своїй голові і ще не один раз, згадавши все, заплачу…
Мій найкращий друг ( наприклад ) Микола. Він живе трошки далеко від мене , але попри відстань ми з ним часто бачимось. Він дуже веселий та енергійний. З ним мені ніколи не буває сумно. Ми завжди знаходимо час аби погратись. Іноді ми граємо наперегонки. Він уміє вправно їздити на велосипеді. Можу сміло сказати він мій найкращий друг.
-Привіт Сашко ну як там твоє ЗНО?! -Та ні як, я нехочу цого здавти? -Це ще чому?! Ти зовсім здурів! -Та це "ЗНО" ваше завсім не потрібно! -Воно якраз-таки потрібно. Без нього ти не зможеш влаштуватися на роботу і не отримаєш атистат! -Даладно! Вибач я незнав. -Та нічого.Так та будеш здавати ЗНО, чи ні? -Звіснож буду! Деже дякую Женю що пояснив що без ЗНО я не піду на роботу! -Будласка. Як що щось то звертайся. Бувай. -Добре бувай!
<span>Мова — найважливіший засіб спілкування </span>Hy що б, здавалося, слова...Слова та голос — більш нічого...А серце б'ється, ожива,Як їх почує...Т. ШевченкоМова — найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас .Знання рідної мови — перша ознака освіченої людини. Як приємно спілкуватися з людиною, яка правильно висловлює свої думки, користуючись усіма багатими відтінками рідної мови. Добре тому жити, хто вміє гарно говорити, — стверджує народна мудрість. І, навпаки, співчуття викликає людина, яка не удосконалює своє мовлення.Що б сталося з нами, якби ми раптом втратили мову? Усюди панувала б тиша. Люди не змогли б спілкуватися й виконувати роботу. Весь світ онімів би.Отже, мова відіграє важливу роль у нашому житті. З її допомогою ми думаємо, спілкуємось, без неї не зможемо існувати. Мову слід не лише любити, але й берегти. Особливо таку милозвучну, як українська — зіткану зі співучих слів, наповнену красою.І журлива вона, і піднесена,тільки фальш для неї чужа.В ній душа Шевченкова й Лесина,і Франкова у ній душа.Дорожи українською мовою,<span>рідна мова — основа життя.</span>