Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли най-мудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність - це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині…
Ми, українці, вкладаємо триєдиний сенс у поняття «Мати». Це - Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею. До неї звертаються в молитві, в поезії, в піснях. Народна мораль ставить якнайвищі вимоги до жінки-матері. Ця прадавня етична засада втілена в Заповідях Господніх: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Звідси - образ Матері-Берегині, яка завжди поруч із нами, як писав безсмертний Тарас Шевченко:
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим…
Це наша земна Матір, яка дає нам життя, мудро формує наші почуття, наші устремління, творить людину. І цей триєдиний сенс виростає до узагальнюючого поняття Матері-України, яка теж хвилюється за долю кожного свого сина, кожної своєї доньки.
<span>Тиха вода, тиха вода,</span>
<span>Та й лем на Бескиді,</span>
<span>Давно, давно я не была</span>
<span>З милим на бесіді.</span>
<span>Рада би я</span>
<span>Ту водицю пити,</span>
<span>Рада би я</span>
<span>З милим говорити.</span>
<span>Казав милий, казав милий,</span>
<span>Що мене попросить,</span>
<span>Як на горі, як на горі</span>
<span>Пшениню покосить.</span>
<span>Він покосив,</span>
<span>Вже й осінь минає,</span>
<span>Він ся женить,</span>
<span>А мене лишає.</span>
<span>Бодай тебе, мій миленький,</span>
<span>В боці закололо,</span>
<span>Що так скоро твоє серце</span>
<span>Мене позабуло.</span>
<span>Не забув я,</span>
<span>Лем собі думаю,</span>
<span>Де я з тобов</span>
<span>Розмовляти маю.</span>
<span>Не рви, милий, не рви, милий,</span>
<span>Солодки малини,</span>
<span>Ой, не дури, ой, не дури</span>
<span>Нараз дві дівчини.</span>
<span>Дві дівчини</span>
<span>То велика зрада:</span>
<span>Одна плаче,</span>
<span>Друга тому рада</span>
з грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція),
Зелененький - зелений, зелень, зеленіти, зазеленіти, позеленіти.
молоденький - молодий, молодь, молодіти, помолодіти.