На дворі спекотне
літо. На<span>ступає над</span>вечір'я.
День був дуже довгим, здається, він <span>тривав вічність. Тихо дзвенить вода,</span> і
сонячні промені ніби купаються
в ній. Лісові мешканці
ховаються в тіні дерев, а люди розходяться по домах. Лише одинокий човен
пливе<span> по
просторах річки. Сонний весляр
прямує додому. Зелені береги широко розгорнулись</span>, а сумні
дерева стоять ледь похилившись.
Все це надає картині природних краєвидів тривожності. На задньому плані зображена<span> козача гора, все така ж велична і красива. </span>В чистій воді річки віддзеркалюються дерева, човен,
гора. Спокійний<span> відтінок неба налаштовує на приємну
атмосферу. Ліричний настрій приходить до мене кожен раз, як </span>я дивлюся на картину В.С. Васильківського «Козача
гора»<span>.</span>
Сміле слово -то наші гармати.
<span>
Прост</span><span>і: Влітку бджоли гудуть. </span>Танув останній сніг. Двері комірчини розчинилася.
<span><span>Сложні: </span>Танув останній сніг, текли струмки.
</span><span>Влітку бджоли гудуть в листі, збирають з квіток запашний мед.
</span>Двері комірчини розчинилася, і здався Герасим.
Берёза - берёзы - берёзе - берёзу - берёзой - о берёзе
Батько - батьки - батьке - батьку - батькой - о батьке
Небо - неба - небу - небо -небом - о небе