Беззахисний хлопчик стояв сам в кутку ,
Беззаконний чоловік не повернув жінці телефон .
Відданий друг , він завжди поряд .
<span>Віддяка повинна бути щирою!</span>
Подруго, позичиш мені свою ручку
Подруго, приходь сьогодні до мене
Однокласнику, дай списати домашнє завдання. Однокласнику, який у нас завтра перший урок?
Жила колись на Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка була йому до помочі і доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п’ятеро синів і одну дочку. Зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. Та людське щастя у руках Божих…
Настали на Україні важкі часи і вороги віднайшли той щасливий зимівник та й взялися до грабунку. Стали проти ворогів батько з синами, але сила солому ломить: сміливих козаків постріляли і порізали. Кинулися кати до хати та на їхній дорозі стала мати із самострілом. Поклала кулею зайд, а сама впала на порозі рідної хати. Тіла козачі вороги потягли із собою кудись, а маму донечка поховала у саду.
І сталося диво... Виросло на тому місці деревце, яке навесні зацвіло пишним білим цвітом, а літом налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця, а як спробувала смачних ягід, то враз заснула. І сниться їй те деревце , що з нього вийшла постать матері, стала біля неї і каже:
– Видиш ня, донечко? – шепотіли люблячі уста. – Вишня, доню?
З того часу те деревце називають Вишнею. А що великою є душа кожної матері, то краплини-ягоди в неї великі та соковиті.
Говорити- балакати, спілкуватись
Правильно - влучно
1) Я навчилась говорити на англійській мові
2) Вчись правильно виражати свою думку
Озера (множина, наголос на е), зими (множина, наголос на перше и), клени, стежка(стежечка - якщо треба перевірити ж), книжка (книжечка), степ.