Мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»
«…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»; «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»; «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»; «…дитя гір»; «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»; «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» «Життя в неволі нічого не варте» «Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство!»
Де б людина не жила, вона ніколи не забуде рідного дому - дому, де вона провела своє дитинство. І неважливо, чи це розкішна квартира або хатиночка у селі. Людина буде завжди пригадувати батьківський дім з ніжністю та любов'ю.
І це не дивно: саме в дитинстві людина відчуває все особливо гостро. Дитина вважає себе і свою домівку центром свого власного Всесвіту. Саме в рідному домі проходить майже весь початок її життя. І тільки потім дитина починає проводити більше часу не д домі: іде в дитсадок, а потім і в школу. Але більша частина її життя, як і раніше, проходить вдома. Тому прив'язаність до рідному дому для кожної дитини є природною.
Дитина виростає та дорослішає, і ось вона вже покидає рідну домівку і їде вчитися або працювати кудись в інше місто. Там вона може поміняти багато місць проживання: жити у гуртожитку або знімати житло, але вона буде з задоволенням приїзджати відвідати батьків - не в гості, а "додому".
Вся наша країна, це безмежна красота, від Київу до Херсону, від Львіву до Днепра.
Пісні нашої родини.
Найулюбленіша пісня нашої сім'ї-це колискова.Ми всі ї любимо.Тому що ця пісня прийшла до нас з самого дитинства...Мама співала нам її коли ми були ще досить маленькими...саме ця пісня додавала нам доброти,щедрості,ласки..ми відчували ласку нашої матері,яка нам співала цю колискову..
1).Питання брата
2.)Суперечка дядька і небіжа
3.)Де знайти правду?
4.)Багатство дядька
5.)Необмірковане діло
6.)Розмова між чортами
7.)Допомога небіжа для людей
8.)Королівство
9.)Спроба дядька
10).Смерть дядька