Може, тим без пісні я не
можу
Працювати, жити
навіть дня,
Що округ земля моя
хороша,
А на ній - моя рідня!<span>
</span>
Володимир Дрозд народився 25 серпня 1940 року в селі Петрушин на Чернігівщині.
Володимир Дрозд із перших кроків у літературі тяжіє до філософських узагальнень, фантастики та до соціально-правдивих тем. І відразу ж отримує заслін на оприлюднення своїх творів.
Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1963) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.
«Син колгоспника з глухого поліського села» відразу після школи став журналістом у районній газеті, закінчив університет, доріс до відомого столичного письменника.
Був одружений з поетесою Іриною Жиленко.
Могила Володимира Дрозда на Байковому кладовищі
Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві, та похоронений на Байковому кладовищі.
Це моє ззавдання теж з цього твору може ти таке робила подивися будь ласка <span>лист до хлопчиків з твору Лось</span>
Объяснение:
Лариса Петровна Косач родилась 25 февраля 1871 года в городе Новоград-Волынском (ныне Житомирской области украины) в интеллигентной, «литературной» семье. Ее мать, Ольга Петровна Драгоманова-Косач — писательница, творившая под псевдонимом Олена Пчилка (ее поэзию и рассказы для детей на украинском языке хорошо знали на Украине), была активной участницей женского движения, издавала альманах «Первый венок». Отец — высокообразованный помещик, очень любивший литературу и живопись. Детские годы Леси прошли на Волыни: в Новограде-Волынском (1871 - весна 1879), Луцке, в селе Колодяжное, что под Ковелем.