На сонці тепло . а біля матері добре. Грак угорі- весна надворі. У лісі вовки виють. а на печі страшно. Спочатку густо. а потім пусто. М яко стеле. та твердо спати.
Наголос на букву і
я так вважаю
Ответ: Слово цього поета, ми давно уже звемо чародійними. Воно немов степове джерело, що бере силу з глибин, а красу з вечірніхв ранкових зірок.
Объяснение:
Я не впевнена, але можливо саме так.
Якщо образити людину словом його душевна рана може не зажити не коли т. е він не забуде це, а от якщо поранитися то це швидко заживе.
Те що треба підкресли:
Мчали вітри
Співало кожне стебло землі
Берізка перегнула свого тонкого хребта та надулася, мов ящірка
Вітри схиляли, перебігаючи полями
Сонце у тьмі було дивне
Я не впевнена, але гадаю, що хоч щось написала правильно:)