Коли Бог створив перших людей, то побачив, що дуже добрі вони є, що у створеній людині немає ніяких суперечностей, тобто людина своєю любов`ю тягнулася до Бога. Людина являла собою повну єдність духа, душі й тіла – єдине гармонійне ціле, а саме: дух людини був спрямований до Бога, душа – сполучена або вільно підпорядкована духові, а тілодуші; єдність мети, прагнення і волі. Людина була святою, обоженою.
Воля Божа полягає саме в тому, щоб людина вільно, тобто з любов`ю прагнула до Бога – джерела вічного життя і щастя, і цим самим незмінно перебувала у єднанні з Богом, у блаженстві вічного життя. Такими були спочатку Адам і Єва. Тому в них був просвітлений розум і "знав Адам кожну тварину на ім`я", тобто йому були відкриті фізичні закони світобудови і тваринного світу, які ми тепер частково осягаємо й осягатимемо в майбутньому. Але гріхопадінням своїм люди порушили в собі гармонію – єдність духу, душі й тіла, – і розладнали своє єство. Не стало єдності мети, прагнення і волі.
Даремно дехто намагається тлумачити гріхопадіння в прямому значенні, тобто що гріхопадіння полягало у фізичному коханні між Адамом та Євою, забуваючи про те, що Сам Господь їм заповідав: "Плодіться і розмножуйтеся..." Мойсей чітко каже, що "Єва згрішила раніше одна, а не разом з чоловіком. Тому як міг написати таке Мойсей, якби він написав переносне, як дехто намагається тут відшукати це?" – говорить митрополит Філарет
А взагалі я розумію гріхопадіння так-що це вчинок людини, яка грішить, тобто робить помилки, відступає від віри і порушує Божі заповіді, виступає проти Бога і інших людей.
Совесть - то, что делает каждого из нас человеком с высокой духовностью. Делать по совести означает поступать добросовестно, честно по отношению к себе и другим людям. Смысл этой фразы состоит в том, что автор кормил "облезлого пса" не потому, что испытывал высокий душевный порыв, жалость и заботу о существе, а лишь чтобы облегчить себе состояние души, заглушить угрызения совести. Это нельзя считать истинно позитивным поступком.Человек не может откреститься от своей совести, совершая благородные поступки, которые не связаны с его реальной проблемой. Я уверен(а) в том, что если каждый человек будет поступать в связи со своей совестью, то это сделает его ответственным человеком.
Сначала автор увидел, что один утёнок отличается от всех других. Он удивился и восхитился его смелостью. Это видно из его вопроса: Как же мог такой то воин перелезть стену корзинки высотой сантиметров в тридцать? Так как автор и герои рассказа не смогли догадаться как утёнок выбрался из корзины, они назвали его изобретателем, посчитали его очень хитрым и умным. Потом когда они понаблюдали за ним и поняли как он это делает они навсегда его так прозвали, потому что <span>он был действительно очень умён и отличался от других утят.</span>