Правильно душею потому что так правильно
Повзе як черепаха- повiльно.
Пропоную скласти таку розповідь про горіх:
В одному дворі ріс великий горіх. Настала осінь і його плоди почали опадати на землю. Маленький горішок впав на асфальт. Йому стало сумно та самотньо. Повз проходила маленька дівчинка. Її зацікавив маленький горішок, вона його підібрала та сховала в кишеньку. Горішку було вже не так самотньо. Він провів з дівчинкою цікавий день. Коли настав вечір і дівчинка прийшла додому, то вона продемонструвала батькам свою знахідку. Тато її дуже зрадів і сказав: "Сонечко, а ти не будеш проти, якщо ми посадимо горішок у нашому дворі?". Дівчинка звичайно не була проти. Так у дворі родини виріс великий та дуже гарний горіх, який кожну осінь дарував сім'ї свої плоди.
Пропоную скласти таку казку про лісову школу:
В одному
дрімучому лісі України є лісова школа. Туди збігаються всі дітлахи-звірятки на
заняття. Вчителькою у школі працює Сова. Вона вчителює у лісовій школі вже
близько п’ятдесяти років. Ось лунає перший шкільний дзвоник. Дітки стрімголов
біжать на уроки. Зайчик і Лисичка вже на місці. Вони зайняли свої місця за
партами та чекають на розпорядження вчительки Сови. Лиш Ведмежатко запізнився
на урок. Його до школи привела мати. Але вчителька Сова знає, чому Ведмежатко
запізнився. Він щойно вийшов із зимової сплячки і йому важко повертатись до
занять. Урок починається. Дітки уважно та старанно слухають вчительку.
<span> </span>
<span> Спільнокореневі:
дітлахи – діти, ліс – лісова, вчителька – вчителює. </span>
Сум-радощі, свято-горя, світанок-темряві.