- Добридень, Богдане! <span>- Привіт, Оленко! </span> <span>- Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини? </span> <span>- Бачиш, диск додому несу? </span> <span>- Так. І чому ти так радієш? </span> <span>- Це не простий диск. На ньому автограф мого улюбленого ді-джея. І запис теж ексклюзивний, такого в Інтернеті не знайдеш. </span> <span>- А як звуть твого улюбленого ді-джея? </span> <span>- Андрій Балконський! Його псевдонім майже як прізвище героя «Війни та миру», але від слова «балкон»! </span> <span>- Ха-ха-ха! Смішно! Знаєш, Богданчику, я тобі заздрю. Адже мені музика не приносить такої насолоди, як тобі. </span> <span>- Ти не любиш музики? Чому? </span> <span>- Не знаю. Мені не подобаються всі ці дурні пісні про кохання, як передають по радіо. І артисти, яких показують по телевізору, мені теж не до вподоби. </span> <span>- Пробач, так не буває, щоб людина не любила музики! Значить, ти просто не знайшла свого улюбленого стилю. А які пісні тобі коли-небудь подобалися? </span> <span>- Тільки не смійся, Богдане. Мені до вподоби були народні пісні, які ми вивчали в школі. Але не веселі мелодії, під які гопак танцюють, а сумні, мінорні композиції. Та біда, ніхто з моїх друзів такої музики не слухає! Вона не модна! </span> <span>- Не буду я сміятись! Я, навпаки, пораджу тобі слухати народні мелодії або сучасні обробки фольклорних пісень. Існує багато записів музикантів, які грають на флейті, на кобзі, на бандурі тощо. Музика має бути для душі, а не для моди! </span> <span>- Спасибі за добру пораду! </span> <span>- Ну, бувай здорова, подружко! </span> <span>- І ти бувай, Богдане!</span>