Дідусів, дідусь, дідівський
«Без вірного друга велика туга…», «Нема кращого друга, як вірна подруга», — кажуть народні прислів’я. І це так, бо самому жити сумно, ні з ким поділитися ні радістю, ні журбою. Друзі — це весело, особливо, коли їх багато і коли вони — справжні друзі. «Людина без друзів — що дерево без коріння…» — так кажуть у народі. Це треба розуміти так: тільки дружба із кимось прив’язує людину до певного місця, наприклад до школи, у якій навчаєшся. Тоді ти починаєш цінувати те, що маєш!
Та багато українських прислів’їв кажуть про інший бік дружби — негативний. Бо часто друзі розчаровують, поводяться так, як ти від них не чекаєш.
Про те, що треба розуміти, чому твій друг дружить із тобою, а не з іншою людиною, свідчать багато народних висловів: «Були б пиріжки — будуть і дружки», «Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей…» — це про матеріальне зацікавлення в друзів. Завжди боляче буває дізнатися, що з тобою товаришують не заради тебе, твого розуму, веселої вдачі чи гарного характеру, а лише заради того, що ти гарно вдягнений, або можеш витратити певну суму грошей чи позичити їх. Багато хто через гроші або дорогі ганчірки втрачає людей, яких вважав друзями. Як тут не згадати солдата — героя казки Г.-К. Андерсена «Вогниво»! Як він був багатий, усі були раді пити й гуляти за його кошт, а як втратив свої статки — всі від нього відвернулися. Тут на пам’ять приходить інший вислів про друзів: «Друзі пізнаються в біді…»
Порядок
<span>Определить лексическое значение слова в данном контексте.
Если слово многозначно, указать остальные значения.
Определить, прямым или переносным является значение слова в данном контексте.
Охарактеризовать вид переносного значения (если есть): метафора, метонимия, синекдоха.
Построить синонимический ряд (если возможно).
Подобрать антоним (если есть).
Определить, происхождение слова (исконно русское или заимствованное).
Установить сферу употребления.
Определить, является ли слово устаревшим.
<span>Указать фразеологизмы, в которые входит слово (если есть)
_________________________________________________________
</span></span><span>Аналізоване слово поставити в початковій формі.2. Визначити, до якої частини мови воно належить.3. Розкрити його значення в контексті; визначити, однозначне чи багатозначне.4. Якщо багатозначне, визначити тип переносного значення.5. Якщо слово має синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, назвати їх.6. Визначити, до якої лексико-семантичної (тематичної) групи входить слово. Встановити його парадигматичні і синтагматичні відношення.7. Визначити, до якої групи за походженням слово належить: спільноіндоєвропейське, спільнослов'янське, спільносхіднослов'янське, власне українське чи запозичене.8. Якщо слово запозичене, встановити, з якої мови (за його формальними ознаками).9. Визначити належність слова до неологізмів або застарілих слів (архаїзмів чи історизмів).10. Визначити, до якої групи належить слово за сферою вживання: загальновживане, професійне, жаргонне, просторічне, діалектне.<span>
</span></span>
Ви́солопивши (ви́валивши) язи́к<span> (язик</span>а́),<span> зі сл. бі́гати, тіка́ти і под., зневажл. </span>1.<span> Дуже швидко. — Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, </span>язик висолопившsи?<span> Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? (І. Франко). </span>2.<span> До повного виснаження, надзвичайно напружуючи сили. — Тепер, якщо потрібні тобі гроші,— побігаєш не день, не два, </span>висолопивши язика,<span> заким позичиш (М. Коцюбинський); — А в селі в цей час робилось таке: лисий Лукан, </span>висолопивши язика,<span> бігав з подвір’я на подвір’я, збирав білі, “як лебедине пір’я”, листівки (Ю. Збанацький). </span>
язи́к (язика́) ви́солопити (ви́валити),<span> зневажл. Дуже задихатися, захекатися від швидкого бігу, напруженої роботи. — Гляньте, як працює, бідолаха, аж </span>язика висолопив<span> (І. Нечуй-Левицький); Микита й Дорофтей побігли за бричкою. Доки добігли, аж </span>язики вивалили<span> (Казки Буковини..); Як повів (Сенько) Славка тими стежками, то він аж </span>язик вивалив<span> із утоми, бо ті стежки крутилися дебрями й горбами (Л. Мартович); (Максим:) Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім </span>язика вивалив...<span> Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко).</span>