<span>Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
</span><span>Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.
</span><span>Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
</span><span>Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.</span>
Ответ:а
Объяснение:пряма мова-я люблю зиму
-а- ---сказала дівчинка
пряма мова - бо в січні в мене день народження
Скласти твір про лисеня можна так:
Одного разу ми з татусем вирішили піти до лісу по гриби. Вишукуючи плоди, ми побачили, як щось риженьке пробігло повз нас. Придивившись,
ми зрозуміли, що то було лисеня. Воно принишкло у кущах та слідкувало
за нами. За розмірами воно було невеличке, як песик. Вушка в нього були
гостренькі, на кінцях темненькі. Мордочка довгувата, на її кінці був чорний носик-крапочка. Очі чорні. Хвостик у лисеняти
був дуже пухнастий. Я наблизився до нього. Проте тато застеріг мене,
адже, можливо, десь ходить його матуся. Так і сталось! З-за дерева за
своїм дитинчам спостерігала велика лисиця. Вона почала віддалятись, а її
лисеня весело побігло за мамою. Ось яка цікава зустріч з нами
відбулась!
Я вважаю, що людина вчиться протягом усього свого життя. І навіть якщо вона старанно гризла граніт наки в школі та університеті, то впродовж життя ця особа дізнається багато нового.
По-перше, світ постійно змінюється, розвиваються технології, які роблять життя простішим. І для того, щоб жити з комфортом убсучаснлму світі потрібно вчитися користуватимя всіма благами цивілізації, що для дітей 50-60-х років буває важко. Яскравим прикладом з мого життя є моя бабуся. Вона закінчила школу на відмінно, а університет з червоним дипломом. Здавалося б чому ще вчитися? Але зараз бабуся вчиться користуватися комп'ютером, бо сучасний світ вимагає цього від неї. Незважаючи на всі свої знання, протягом життя вона вчиться чомусь новому.
По-друге, є люди, які впродовж життя навчаються, вдосконалюють себе і свої навички. Для того, щоб досягти вершинт своєї майстерності. Вони постійно вчаться інколи навіть все їхнє життя. Яскравим прикладом з української літератури є образ Степана Радченка із роману "Місто" Валер'яна Підмогильного. Степан протягом усього твору вчиться чомусь новому. І разом з здобутими знаннями він еволюціонує з сільського хлопчини в міського письменника. І в кінці роману за допомогою надбаних знань Степан стає відомим письменником.
Отже, незважаючи на вік людина завжди може дізнатися те, чого раніше не знала. І не важливо чи вчитися всупереч певних обставин, чи для саморозвитку. Головне - це не треба цього боятися чи соромитися.
Ось такий звуковий аналіз