Що таке дружба ? Яке місце вона займає в житті людини? Мені здається , що ці питання хвилюють багатьох людей з самого раннього дитинства. І не даремно , адже так влаштований світ – людина не може існувати сама по собі , вона невіддільна від суспільства , їй необхідне спілкування , можливість поділитися найпотаємнішим з кимось – тим, кому він довіряє. Цей хтось і є найкраща подруга або друг. Хто ще так зрозуміє , вислухає і підтримає , якщо не найкраща подруга ! Їй можна довірити все , не побоюючись того , що сказане тобою дізнається хто – то інший. Вона не тільки вислухає , але і підтримає , дасть слушну пораду , допоможе у вирішенні , здавалося б , нерозв’язних проблем. Мені дуже пощастило , що у мене є така близька подруга , якій я можу розповісти про себе абсолютно все. Але я ціную її не тільки за те , що вона не розголошує мої секрети , а просто тому , що вона є. Я люблю її з усіма достоїнствами і недоліками , люблю справжньою, щирою, дружньою любов’ю. Я впевнена , що навіть після школи ми будемо дружити так само , як зараз. Ми вчимося в одній школі , але не тільки вона нас пов’язує . Ми дуже часто , майже щодня зустрічаємося і кажемо про все на світі , що нас цікавить , розповідаємо один одному навіть про проблеми в особистому житті і знаємо , що завжди зрозуміємо один одного і дамо раду. Я помітила таку закономірність: коли у мене поганий настрій , чи будь – які проблеми , неприємності , я дзвоню своїй подрузі або йду з нею гуляти і моментально заспокоююсь , мені мої проблеми починають здаватися не такими значними . До речі , моя подруга каже , що у неї відбувається те ж саме. <span>Але ж є такі люди , у яких немає таких близьких друзів , як у мене чи вони є, але їм не можна довіритися . Колись і у мене була така ситуація , поки я не зустріла свою подругу. І зараз я розумію : всі друзі , які у мене коли – то були , ніколи не зрівняються з моєю теперішньою подругою.</span>
Думка полягає у вірі в кращі часи народу,незалежність Батьківщини,визволення її з- під ярма,у яке "запрягли"Вітчизну сусідні країни-поневолювачі. Тема:прославлення незалежної України,її мови,шаноба до звичаїв та традицій. ________________ Писала сама,так що сміливо можеш списувати;)
У тому, що він хоч і був живчиком, але брехати і здавати друзів- нижче його достоїнства. Та матір хлопчика вважала, що він умисно робитиме бешкет і приховувати бешкети друзів, щоб казати правду і отримувати за неї гроші від батька, тому вважала, що з нього людей не буде. Він був непосидючим,сильним,відкритим,впертим,стійким,правдолюбом, непримирним до зрадництва,спокусником,шанабливим до батька і спритним. В цьому ховалися його душевні якості і вади.
Навіть після зняття прокляття Вадим Кулаківських продовжує поводитися не чемно і спілкується з Іриною Завадчук. Дівчина розуміє, що прокляття на характер людини аж ніяк не впливає. Софійка переноситься в майбутнє і бачить дорослого Вадима, який зустрічається з Іриною
Головний герой повісті — підліток Павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.