Спонукальні слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання тощо, одночасно вказуючи на емоційну реакцію мовця в певній ситуації. Функцію таких речень виконують вигуки і близькі до них слова, зокрема геть, годі, гайда, гей, марш, стоп, ура. караул, точка, шабаш, гвалт, цить, ну, ша, доволі та ін., наприклад: Пані Наталя перша скочила з місця. — Гет ь! — скрикнула вона тонко й пронизувано. - Геть!.. Вона ще дітей м ені поріже!.. Жени ї ї геть!.. (М. Коцюбинський); —Г оді! годі! - кричав, переводячи духа, господар. — Музико! годі, перестань! (Панас Мирний); - Отамане! — «Тут». — Гайда! (Б. Грінченко); — Матросе, Матросе, дивися! — «Цить», - відповів безгучним шепотом Матрос (І. Микитенко). Своєрідними спонукальними словами-реченнями є звертання до свійських тварин, наприклад: У дядька одна надія на коней: — Но, клят і! (Петро Панч); щ Тпру! <span>Д е ж це ми? (С. Скляренко); — В йо! — спокійно гукнув на коня! (М. Стельмах).</span>
<span>Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.
</span><span>Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній. </span> Мов поганих не існує в світі,<span>Є лише погані язики.</span>
Годівничка.Годівничка це їдальня пташок.Вона росташована в дворах у лісах у парках.Люди силять туди зернятка,насіння,соломку а для синичок соло.Синички не люблять солоне сала їм мотрібне не солоне сало а якщо вона зїсть солоне сало може померти.Пташки дякували своїм друзям що насипали їсти в годівничку або (на підлогу)