Опис: Іван Підкова був невеликий на зріст. Мав чорні вуса та красиві коричневі очі. Він був одягнений у сорочку, шаровари та чоботі.
Риси характеру: сильний, мужній, розумний, спритний, відповідальний, хитрий.
Қазіргі дамыған заманда адамдардың басым бөлігі үлкен қалаларда тұрады. Кішкентай қалашықтар ұлғайып, ауыл тұрғындары азаюда. Бұл таңғаларлық жағдай емес, себебі үлкен қалада қолайлы өмір сүру үшін жағдай жасалған. Атап айтқанда супермаркеттер, сервис орталықтары, емханалар, кафе, мейрамханалар, такси қызметтері, мектептер, университеттер, ойын -сауық орталықтары...
Образ Андрія “Тарас Бульба” цитати Зовнішність, портрет Андрія: «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Відношення до навчання: «Он учился охотнее и без напряжения… Он был более изобретателен, нежели его брат…» Характер: «Андрий имел чувства несколько живее и как-то более развитые… чаще являлся предводителем довольно опасного предприятия и иногда, с помощью изобретательного ума своего, умел увертываться от наказания». Володів важким і сильним характером. Юнацькі мрії: з одного боку, кипів бажаннями подвигів, але іноді любив помріяти і побродити на самоті вулицями Києва. Поведінка під час бою: «Андрий весь погрузился в очаровательную музыку пуль и мечей. Он не знал, что такое значит обдумывать, или рассчитывать, или измерять заранее свои и чужие силы». Ставлення до товариства: зрадив товаришів, побачивши голод, злидні, страждання людей охопленого козаками міста, нещастя коханої полячки. Відношення до особистого щастя: мріяв про особисте щастя. Близькість з батьками: ближче до матері, мріє про кохання, прагне до особистого щастя.
А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не по-тикатиму.
— Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п'ю. Так і зіпсуюсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що — патріотичні почуття притуплені?
— Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще… — Шкода. Але що робити?
— Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!
— Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»
— Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.
— Або якби князь був князем… І я — сама собою… І всі люди — людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні… Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…
— …є лицарі і з‑за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми до-зволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.
Ответ:У кожного з нас є свої улюблені справи.
У мене також є багато улюблених справ це стосується домашнього господарства, рішення якихось ділових запитань. Але моя найулюбленіша справа це є угод за домашніми улюбленцями. Мою собаку звати Мішка він живе у нас в помешканні і його постійно треба купати ,чистити і я обожнюю це робити . Мішка зараз год перший раз як ми його купали він плакав і постійно від нас тікав, але згодом звик тепер він цю справу обожнює .♡
Объяснение: