<span>До основних ознак модернізму відносять, по-перше, граничне неприйняття західної цивілізації, її впливу на моральний стан людини: людина, не сприймаючи такого світу, дійшла межі, а відчай призводить до саморуйнування. По-друге, нереалістичні методи відображення дійсності через суб'єктивне сприйняття.</span>
В южном полушарии - зима
(а у нас лето)
<span><span>Пора року зимаЗима найхолодніша пара року, час хуртовин і сильних морозів. Але, незважаючи на це, для багатьох вона є улюбленою парою року. Зима час свят і веселощів.Взимку люди зустрічають католицьке Різдво, Новий рік, православне Різдво, Старий Новий рік, день Святого Валентина, День армії. І тому зима для багатьох людей приносить радість.А як чекають зиму діти. Можна і покататися на санках, на лижах, на ковзанах, пограти в сніжки, зліпити снігову бабу. Кожна пора року по-своєму цікава.Зима ще й дуже гарна пора року. Вона просто зачаровує своєю красою. Виходиш вранці на вулицю, а там все блищить, переливається мільйонами діамантів. Усі дерева виблискують. Ближче до вечора, коли сонце потихеньку опускається за горизонт, починається гра фарб. Сніг ставати помаранчевим, потім рожевим, а іній на деревах починає переливатися всіма кольорами веселки.Після того як зайшло сонце, почав здійматися місяць, висвітлюючи сріблення світлом все навколо. І знову заблищав сніг. У небі запалюються одна за одною холодні зірки. Як красиво кругом! Немов у казці! І дивишся на всю цю красу затамувавши подих, неначе боїшся зруйнувати цю зимову казку. Так, кожна пора року по-своєму дивовижна і неповторна.</span></span>
<span>Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори - поема «Ене-їда» і п’єса «Наталка Полтавка» здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси «Наталка Полтавка» є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії п’єси вона з матір’ю переїхала до села із Полтави, але тут, у селі, її вже знають як добру, роботящу і чесну дівчину. «Золото, а не дівка!» - так характеризує Наталку виборний і додає, що вона своєю працею утримує і себе, і свою матір. Звичайно, що така^гарна й красива дівчина привертає до себе увагу парубків. Але вс.їм вона відмовляє, бо чекає повернення із мандрів свого коханого Петра.Вже з першої появи Наталки читач розуміє, що перед ним - яскрава особистість, дівчина розумна й щира. Вона дає гідну відповідь на залицяння хитрого «юристи» возного Тетерваковського, підкреслюючи, що все її багатство - це добре ім’я.Ось як каже про себе сама героїня: «Небагата я і проста, но чесного роду, Не боюся прясти, шити і носити воду». Наталка усвідомлює власну гідність і не хоче заради багатства та забезпеченого майбутнього поступатися власним щастям. Але дівчина любить і свою матір, а тому заради її спокою погоджується одружитися з нелюбом. Але ця згода не може примусити Наталку відмовитися від кохання. І коли Петро, нарешті, повертається, саме Наталка виявляється здатною на рішучі дії — їй, за її власними словами, краще буде у Ворсклу кинутися, ніж стати жінкою возного.Протягом усієї п’єси ми жодного разу не бачимо, щоб Наталка байдикувала: вона ходить по воду, шиє… Мова дівчини багата, красива і співуча: Наталка раз у раз використовує влучні й.дотепні народні прислів’я та приказки.В образі Наталки Полтавки втілені найкращі риси української дівчини: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних. А ще автор підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. Можна стверджувати, що Наталка - ідеал селянської дівчини. Властиві їй загальнолюдські цінності роблять цю героїню улюбленицею не одного покоління читачів і глядачів.</span><span>
</span>