Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».
1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.
За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.
Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?
Учена людина може завдячувати всьому своєму розумові, адже він, справді, неоціненний скарб.Освічена, розумна людина здатна робити мудрі висновки, мати свої думки, спостерігати але не керуватися поглядами інших.Неук же, зовсім навпаки.Такі люди навряд чи зможуть чогось самостійно досягти в житті.Вони не покладаються тільки на власний розум, тому завжди і у всьому наслідують інших.Розумні люди випереджають тих, хто не досить розвинений, тобто неуків.А саме такі люди потрібні світові, суспільству.Учені здатні відкривати щось нове, постійно вдосконалювати вже існуюче, вони приносять багато користі не тільки своїми відкриттями але й легкістю у спілкуванні, різносторонністю.Адже всі знають, що з неуками тяжко в житті.Саме так я розумію приказку"Учений іде, а неук - слідом спотикається"
<span>Чи знаєте ви, хто забруднив
кімнату?</span>
Скiльки балів ти отримав за контрольну роботу з математики?
Скiльки людей надворі!
Який подарунок ви приготували для матусі?
Який чудовий день!
Котрий з вас поїде додому?
Чий це клас?
Що потрібно зробити для того, щоб отримати гарну оцінку?
Ми нерідко чуємо, що має бути "національна свідомість". Але що ж саме мається на увазі?
По-перше, йдеться про патріотизм. Національна свідомість не може існувати без нього. Справжній громадянин мусить пишатися своєю Батьківщиною. Але самої гордості мало. Варто вміти боротися за її честь та гідність, бути відповідальним за неї.
Ми всі народжуємося людьми, але особистістю і громадянином потрібно себе зробити. Потрібно виховувати себе з самого дитинства, а не очікувати, що все це потім прийде саме. Не можна очікувати, що за нас громадянами будуть хтось інші.
Важливим компонентом національної свідомості є небайдужість до того, що відбувається в державі. Справжній патріот повинен мати активну громадянську позицію і не нехтувати своїми громадянськими обов'язками.
У скрутні часи пробудження національної свідомості буде найбільш доцільним. Нажаль, не завжди мирне небо над головою, тому за нього доводиться боротися.
У малих дітей варто з самого початку плекати любов і повагу до рідної країни. Батьки завжди є прикладом для малечі, тому вони самі мають бути в очах дітлахів справжніми громадянами.
Людина, що є національно свідомою не стане смітити на природі, ворувати, нечемно поводитися з іншими людьми. Така людина вже дійсно є розумною достойною та обізнаною. Вона є справжнім взірцем.
Варто рівнятися саме на таку людину. Якщо всі люди нашої держави будуть мати національну свідомість - рівень життя буде набагато вищим. Тому що, хоч ми не завжди це визнаємо, дуже багато чого залежить саме від нас.