Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. ..А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки. Коли було настане час, між зеленими святами а святом Купайла, Захар Беркут з своїм наймолодшим сином Максимом іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками. Правда, чисті та прості звичаї тодішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати і ненастанна, та зовсім не надсильна праця - все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб. Зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут...
<span>...Життя лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади...</span>
<span>Отже, ми знаємо, що наші герої справжні друзі. Можемо сказати, що вони ніколи не сварилися, а якщо й був назрілий настрій для сварки, то він миттю зникав.
</span>відданий, вірний, близький, безкорисливий, давній, добрий, дорогий, турботливий, випробуваний, гарний, єдиний, істинний, любий, надійний, найближчий, найрозумніший, співчутливий, справедливий, справжній, чудовий, щирий.
Твір " Природа мати барежи
її. "
<span>
<span>Зараз,
нажаль ми зіштовхнулися з проблемою, яка гостро стосується кожного з нас. Це
забруднене навколишнє середовище, куди не глянь, всюди можна побачити, купи сміття. Особливо
це стосується виїздів на природу, приїздиш здавалося би помилуватися краєвидом,
біля річки пусті пляшки, папір розкинутий та інші залишки від людей які
відпочивали. Нажаль суспільство забуло наскільки важливе чисте навколишнє
середовище. Це те чим ми дихаємо, що ми їмо і п’ємо. Невже всім настільки байдуже до свого здоров’я,
невже ми забули як в дитинстві матуся гуляючи з нами показувала квіти, дерева, хмаринки,
річки, розповідала нам наскільки нам
потрібна, чиста вода, чисте повітря, здорова їжа. Та зараз нажаль ми власними
руками вбиваємо все живе, руйнуємо те що природа створювала століттями.</span></span><span>
Пригадайте своє дитинство,
пригадайте як ви маленькими гуляли по галявині, сяяло тепле сонечко, приємно
пахли квіти, зеленіла травичка навколо, цвірінькали пташки на зацвівши вишнях,
здається то було вчора, наскільки ви були щасливі. Тож не лишайте щастя себе і
своїх близьких в майбутньому, бережіть природу, тому що вона, піклується про
нас як рідна мати.</span>
Вшчлива Доброзичлива Вдячна Добра
Відповідь:
Пояснення:засудження нероб та ледарів.