2 слога: тюль-пан
т [т']<span> - согласный, мягкий, глухой, парный</span>
ю [у]<span> - гласный, безударный</span>
л [л']<span> - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный</span>
ь<span> []</span>
п [п]<span> - согласный, твердый, глухой, парный</span>
а [`а]<span> - гласный, ударный</span>
н [н]<span> - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
</span>7<span> букв, </span>6<span> звук</span>
Розповідь - розповідне
питання - питальне
спонукання - спонукальне
Іменник<span>, з яким можна сполучити всі три прикметники - </span>речення. Розповідне речення, питальне речення, спонукальне речення.
Повернувшись з прогулянки я робила уроки легко;
Відспівавши пісні на концерті ,нам аплодували глядачі;
Спускаючись з схилу гори,у брата зламалася лижа;
Йдучи біля берега ,морські хвилі час - від-часу ніжно торкалися ніг дівчини.
Ялинонька =•-•-•=-• 9 букв,9 звуків,4 склади
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span>Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span>
<span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span>Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span>Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span>У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span>Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span>Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>