Мифы – произведения народной фантазии, олицетворяющие действительность в образе богов, демонов, духов.
Після пригоди що трапилась з Юрком,пройшов цілий рік.Мама відправила його в село до бабусі та він не хотів їхати йому було соромно за те що сталось минулого літа .Коли він побачив Тосю не вагаючись підійшов і вибачився вона не впізнала Юрка але згодом пригадала Юрко кзаав шо йому дуже сорормно ,пізініше він пішов до сільських хлопчиків також вибачився та хтось з хлопчаків мовив "Якщо ти протягом цілих канікул шануватимеш природу,не нищитимеш її то ми тобі вибачимо" .Він так і робив повернувшись додому Юрко зрозумів як важливло берегти пррироду
Точно не знаю но вот!
Народився 2 (14 листопада) в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця.
Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним месником — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!» [1]
Андрій Малишко закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.
Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944–1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року).
У 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Поет:Сміливий,гордий,Божа людина,нещасний,талановитий,мужній,безкорисливий.
Бертольдо:Корисливий,лихий,підступний,має сліпу любов до Ізідори,упертий,