Душа болить за рідну Україну. Козацькими шляхами
Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова «козацька слава», «козацький дух», ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш вагомими й значущими. Історію козацтва слід вивчати не за кілька годин, не за кілька уроків, бо воно було настільки складним і цікавим, з ознаками державності формуванням, що йому слід приділити більш пильну увагу. Враховуючи нинішній стан речей у нашій державі і в нашому суспільстві, про козацький дух треба говорити частіше, співвідносячи його з історичною епохою, але водночас і з тим, як слід ставитися до рідної землі, до своєї країни.
А що є власне козацький дух? Ніде ви не знайдете визначення, яке чітко окреслювало б це поняття. Кожне покоління вкладало в нього свій смисл, своє розуміння, та неодмінним залишалося одне: це щось високе й святе заради блага цілого краю, цілого народу. Тож можемо стверджувати, що поняття — козацький дух — належить до моральних категорій, до тих загальнолюдських цінностей, які плекає та зберігає народ, бо спираються ці цінності на любов до рідного краю, самопожертву заради Батьківщини, честь воїна, самовідданість побратимству, пошану до батьків. Я перерахував чесноти козацькі, яких вони навчалися спершу в козацьких школах, а потім підтверджували своїм життям. Чи ж не такими були ті, хто в роки Вітчизняної війни йшов боронити рідну землю, аби діти й онуки мали майбутнє у вільній країні? Чи ж не такими виявилися пожежники, які кинулися гасити пожежу на Чорнобильській АЕС?
<span>Так, я вважаю, що козацький дух живий і нині, незважаючи на те, що зараз мовиться багато слів, за якими не відчувається ні відповідальності, ні, тим паче, честі. Щось подібне було в усі епохи, та час невблаганно розставляє все на свої місця, а поняття честі, гідності, самовідданості лишаються неоціненними скарбами народу, які береже він, як зіницю ока.</span>
Профілакторію, вірусу, шлунка, попереку, бюлетня, грипу, органа (в організмі), організму, анамнезу, огляду, йоду, терміна (слова), рахунка (документа), паперу (матеріал).
Закінчення -а, -я пишеться для назви осіб, чітко окреслених предметів, термінів (крім літературознавчих) тощо. Закінчення -у, -ю пишеться при назві речовини, матеріалу, природних явищ, почуттів, збірних понять, організацій тощо.
Дзвіночки<span> своїми барвами прикрашають поля та милують око!</span>
Вже настає осінь!Скоро листочки пожовтіють и опадуть. А я з друзьми будемо ними гратися. Буде проливним дощем плакати небо. Скоро буде багато калюж і холоду. Ми одягнемося по-тепліше та будемо гуляти на вульці.Може трішички похворіємо а потім знову встанемо на ноги.Осінь, дуже яскрава пора року.А після осіні вже буде зима і звірям буде неперелепки.
Учень запізнився на урок тому, що на дорогах були затори, і вчитель цілий урок не звертав на нього уваги, а в кінці уроку ще й написав йому зауваження в щоденник.
Мій друг з Німеччини написав мені листа, якого доставили не на ту адресу і через це я отримав цього листа аж через два тижні.
Мені доводилось бачити багато різних вивісок, але таких я не бачив наколи.