Без мови немає народу
Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос — українська мова. Не. та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдо-знанням, а чиста, щира — справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й досі бринять у моєму серці його слова:
Ну, що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..
Від цих слів стало б легше на душі, мені здається, й Іванові Франку, і Лесі Українці, і Михайлу Коцюбинському, і ще багатьом і багатьом поетам та письменникам, які усією душею любили свою мову, вірили, що з часом вона заволодіє розумом своїх дітей, і вони ніколи не зможуть її зректися. Тому вони і писали тільки українською мовою, щоб їхні творіння служили вірою і правдою саме українцям. Вони були справжніми патріотами своєї землі, знали, що колись вона стане вільною, і тоді по усіх її кутках буде чутно щиру, співочу українську мову.
Дійсно, без мови народ — ніщо. Як важко відчувати себе чужим у рідній стороні, тому що забув свою мову. Тоді тебе ніхто не привітає, не назве своїм товаришем, не благословить. А це схоже на смерть, повільну смерть серед близьких тобі людей. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують українську мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.
Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію українського народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Той народ піде в небуття, втратить свій "голос" —мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра:
О мово рідна! їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.
ЛОХИ́НА<span>, и, ж. Кущова рослина родини брусницевих з темно-синіми їстівними ягодами; голубика.
</span>ОПА́СИСТИЙ<span>, а, е. Товстий, огрядний. </span><span>Гладка, опасиста, здорова,
</span>
Ще раніше людина,яка знала багато мов вважалася освіченою.Чому саме так?
Вивчаючи багато мов людина не тільки пізнає про особливості граматики,а й постійно поповнює запас знань.
Знаючи багато мов людина має незліченну кількість перспектив в майбутньому.Це й гарна високооплачувана робота,і співпраця з цікавими та амбіційними людьми з усього світу.
Окрім цього людина,знаючи багато мов може вільно спілкуватися з іноземцями,тим самим практикуючи свої знання.
Отже,я думаю,що збагачення розуму людини таким гуманітарним гранітом знань допоможе не тільки знайти гарну роботу,а й знайти своє місце в суспільстві і досягти успіхів.
Шкільний музей відіграє велику роль у роботі загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Що таке музей? Музей-важливий фактор формування суспільної активності школярів, він дає можливість багато бачити власними очима і це робить його могутнім засобом переконання, агітації і пропаганди.
Кожний куточок нашої мальовничої Батьківщини має свої усталені норми вишивання рушників: певна гама кольорів, різноманітні візерунки (рослинні, геометричні та ін.). Рушника передавали як оберега, з роду в рід, із покоління в покоління. По багатьох місцях України понині батьки бережуть рушники для дітей - і не лише для дівчат, а й для хлопців. Рушник - символ, оберіг народу України. Без рушників ніде не обходились.
В нашому музеї зібрані матеріали стародавнього життя і побуту односельців, а саме:велика кількість куманців,які були предметом вжитку козаків,різноманітна кількість килимів,писанок і багато різних цікавих речей.
Сьогодні в школі ми робили план.в дома на картинці я бачила степ.я хочу щоб у нашой страні був мир . я живу в будинку.мамо домашне завдання вправа 123 надо використовачи прийменники.прапор синя, жовтий