- Аленка, ты знаеш ,что завтра контрольная работа?
-нет конечно! А по какаму предмету?
- По математике.
- Света а какие теми повторять?
- Сказала Людмила Владимировна ,что последние три.
- О ужас! Я как раз пропустила эти теми когда болела.А ты в них разобралась?
- Да.Я по домашнему заданию еще десять балов получила.
- Может бить ты мне поможеш с подготовкой .
-А как же иначе.Ведь ми с тобой хорошие подруги,а подружки должны помогать друг другу.
-Ну тогда сегодня у меня дома в три часа.Согласна?
-Да конечно.Пока.
План тексту. 1. Знайома стежка до лісу. 2. Різноманітність лісних ягід. 3. Неповторна музика природи.
Ответ:
А
Объяснение:
Непоширене те речення, яке немає при собі другорядних членів речення. В реченні "дівчатка і хлопчики закінчили прибирати", "дівчатка і хлопчики" - складений підмет, "закінчили прибирати" - складений дієслівний присудок. <u><em>Тобто немає другорядних членів речення, відповідно, воно не поширене!</em></u>
2 А ТРИ
3 Г воєнний стан
4 В Усе живе на нашій планеті- не може існувати без води
5 Б бур'ян, дит'ясла, тьмяний
«Хліб — усьому голова, — так кажуть у нас. Хлібом клянуться, як ім’ям матері, Батьківщини. Тому що хліб — це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина.
Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять казати; «Хліб — це святе». Мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та м’який хліб. Він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою.
Хліб — це багатство нашої країни. І його треба берегти і шанувати. Адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. В хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережіть хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.