Вы правильно написали слово, оно так и пишется "навчАтися" (наголос на А).
Ми часто переживаємо в житті різні ситуації. Нажаль, не завжди всі моменти можна назвати щасливими. Досить часто людину спіткає горе, втрачається сенс життя чи просто наступає переломний період. Саме в такий час можна пізнати тих людей, які тобою дорожать і цінують відносини. Їх називають щирими, надійними і вірними друзями.
Товариш ніколи не скривдить, не спричинить болю, завжди підкаже у важкій ситуації, якій завжди можна розповісти свою проблему. Так, по різним причинам за певною порадою ми не маємо можливості линути до рідних. А от справжній друг нам завжди допоможе, точно дасть раду, не відкине, не скаже, що ти сам повинен справлятися з труднощами. Лише другу можна повністю довіритися і взяти до уваги його думку.
Але цей такий скарб зустрічається досить рідко. Дуже багато людей, маючи корисливі наміри, прикидаються товаришами. І коли, досягають своєї мети – просто зникають з вашого життя. Через це, слід уважно і з насторогою підходити до вибору своїх товаришів. Також, чим старшим стаєш – тим важче знайти вірного друга.
Дружба – це коли ти щось натворив, а твій друг узяв усю вину на себе. Коли ти розповідаєш секрет другу, і точно розумієш, що ця людина ніколи не розповість його іншим.
Зазвичай дружба міцніє з роками. Адже лише з часом можна взнати істинну душу приятеля. Саме через це справжніх друзів не дуже багато.
Дружба – найдобріше і найщиріше почуття на Землі. Легко втрачається і важко знаходиться і поновлюється. Справжня дружба збагачує людину духовно і не щастя. Людина, яка пізнала дружбу – щаслива людина. Ця людина завжди поруч. Між друзями існує ніби нитка зв’язку. І завжди присутні щирість та довіра.
Саме тому необхідно цінувати це почуття як найцінніший скарб. Берегти як саме найдорожче і відноситись з повагою
Ответ:
Щороку ця подія, приурочена до Дня української писемності та мови, об’єднує тисячі українців з усього світу. Писатимуть радіодиктант уже вдев’ятнадцяте. Текст традиційно звучатиме на хвилях першого каналу Суспільного радіо UA: Українське радіо, його читатиме Олександр Авраменко.
Основною локацією, де писатимуть радіодиктант, стане Національна бібліотека імені Володимира Вернадського.
Р.в Сергійчука Станіслава Олександровича
Онищук Валерії Юріївни
Ярмолюк Анатолія Михайловича
Кравчук Ганни Сергіївни
Терно Олекса Костьовича
Шевченко Катерини Іллівни
Соколенко Христини Іванівни
Д.в Сергійчуку Станіславу Олександровичу
Онищук Валерії Юріївні
Ярмолюк Анатолію Михайловичу
Кравчук Ганні Сергіївні
Терно Олексу Костьовичу
Шевченко Катерині Іллівні
Соколенко Христині Іванівні
О.в Сергійчуком Станіславом Олександровичем
Онищук Валерією Юріївною
Ярмолюк Анатолієм Михайловичем
Кравчук Ганною Сергіївною
Терно Олексом Костьовичем
Шевченко Катериною Іллівною
Соколенко Христиною Іванівною
Жартівлива
розповідь про комп’ютер
На
одному, заваленому всякими дрібницями, столі жив собі старенький Комп’ютер, якого я просто називав Комп. Він був дуже стомлений
і виснажений працею, майже весь зелений від неї. Ось одного разу він перестав
мене слухатись, щось бубнів собі, бубнів, а на мої запитання нічого не
відповідав.
Спочатку
я подумав, що все це через сміття навколо Компа, тому я прибрався і зробив йому
навіть чашечку кави. Але він все одно не хотів зі мною розмовляти. Потім я
подумав, що щось трапилося з його доброю помічницею Клавою, але вона не знала,
чому Комп перестав слухатися. Тоді я підійшов до його приятеля Принтака, але і
він зовсім не володів інформацією.
Я засмутився,
що ж тоді робити. Може треба добавити вітамінів в його денний раціон, може
гігів не вистачає? А може він з глузду з’їхав та в нього його вінда полетіла? Що я тільки не перепробував – нічогісінько
не допомагало.
<span>О,
ідея! Я повинен у нього попросити вибачення. Я так і зробив, перепросив його,
перевантажив – і все знову запрацьовало!
Відтоді я зрозумів, що й Компу потрібна невелика відпустка та відпочинок.</span>