Ожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити неможна, як неможна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене такою Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірше умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні і наше життя буде залежати лише від нас самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто іде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, перш за все, намагаються втекти самі від себе.Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі мене не злякають.Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і ти майже ховаєшся серед його колосків. І тільки синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу.У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати.<span>Я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я щиро вірю в найкраще. А сьогодні я учень і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.</span>
I like reading books and I read a lot. Not so long ago I read a book that now is my favourite one. It is "Two Captains" by Veniamin Kaverin. He wrote this novel in 1938–1944.
The main character of the book is Sanya (Alexander) Grigoryev. The writer tells us how Sanya grew up, fell in love, discovered the meaning of true friendship and became a brave Arctic pilot. We learn about the boy's urge to find the long lost Captain Tatarinov. A great thing about the book is the motto "To strive, to seek, to find and not to yield" which is a line from Alfred Tennyson's poem "Ulysses".
I like this book because there is everything in it: adventures, a love story, fantasy and history. It is really unputdownable.
_____________
Моя любимая книга
Я люблю читать книги и много читаю. Не так давно я прочитал(а) книгу, которая стала моей любимой на данный момент. Это «Два капитана» Вениамина Каверина. Он написал этот роман в 1938–1944 годах.
Главный герой книги — Саня (Александр) Григорьев. Автор рассказывает, как Саня вырос, влюбился, открыл смысл настоящей дружбы и стал отважным северным летчиком. Мы узнаем о желании мальчика найти давно пропавшего капитана Татаринова. Самое замечательное в книге - это девиз «Бороться и искать, найти и не сдаваться», который взят из стихотворения Альфреда Теннисона «Улисс».
Мне нравится эта книга, потому что в ней есть все: приключения, история любви, фантастика и история. От нее невозможно оторваться.
1.
Jim blames himself for being<span> late. 2.
Kate and Sue argue with each other. 3. I hope we enjoy ourselves at the party. 4. Tom has been </span><span>working since 8 a.m.. 5.
I have known Paul for </span><span><span> seven years</span>. 6. Look at yourself
in the mirror.
</span>