Я не поняяла что ты напиисал
Мандри в пустел1
Коли потрапляеш в пустелю . то здаеться. що п1ок живий1 рухаеться як хвил1Вдалин1 видно караван верблюд1в. що н1би пливуть по морю. Пустеля, як море, т1льки зам1сть води- п1сок.Хвил1 п1ску завмерли 1 ждуть подиху в1тру. щоб знову котитись по пустел1, утворюючи нов1 хвил1.Коли ж дме сильний в1тер, 1з хвиль утворюються бархани.Вони перем1щаються 1 все засипають на своему шляху.Оттод1 стаэ страшно. адже нама де заховатись- кругом самий п1сок. Коли буря вщухла - зразу стаэ сонячно 1 починають вилазити з-п1д п1ску всяка живн1сть. Тушканчики. ящ1рки. р1зн1 жучки-павучки. що живуть в пустел1.
Григор'єв
Дем'янко(
Мар'янів если это имя то пишется с апострофом, а если фамилия, то без апострофа)
Міжгір'я
Прип'ять
В'єтнам
трав'яний
солом'яний
дерев'яний
дев'ятнадцять
Володимир Самійленко
вірш "Вечірня пісня"
Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
1. Шкільне життя таке веселе. Були часи коли мої однокласники
замість того, щоб сумлінно працювати ловили гав. Щоб отримувати оцінки
вони деколи водили за ніс нашого вчителя. Коли ж він дізнавався про їхні
хитрості, то він задавав їм перцю з маком. Після цього йому доводилось
брати їх за барки, щоб почути від них хоч щось з того, що вивчають. Через
таких однокласників вчитель, розгнівавшись, на всіх дивився бісом і всі
випивали гірку чашу його гніву. За такими однокласниками він спостерігав
протягом шкільного року і мотав на вус все те, що бачив, і коли в кінці
навчального року вони були незадоволені своїми оцінками, то він казав їм:
«Що заробили – те й отримали. Потрібно було старанно працювати, щоб вас
були гарні оцінки».